Словник Української
1. Процес розгляду та вирішення спорів, конфліктів або суперечок незалежною стороною (арбітром, третейським судом) поза системою державних судів, зазвичай на основі досягнутої сторонами угоди.
2. У фінансовій та торговельній сфері — операція, що полягає в одночасній купівлі та продажу одного й того ж активу (валют, цінних паперів, товарів) на різних ринках з метою отримання прибутку завдяки різниці в цінах.
1. (мед.) Пов’язаний з арбовірусами — вірусами, що передаються переважно через укуси кровосисних комах (кліщів, комарів) і викликають у людини та тварин захворювання, такі як кліщовий енцефаліт, гарячка денге, жовта гарячка тощо.
2. (біол.) Стосовний до групи РНК-вмісних вірусів, які зберігаються в природі за циклу, що включає членистоногих-переносників та хребетних тварин.
1. Спеціально організована ділянка (часто при науково-дослідних установах, ботанічних садах або парках), де з науковою, навчальною та культурно-освітньою метою вирощують колекції деревних і чагарникових рослин (дерев, кущів, ліан), зібраних за певними систематичними, географічними або декоративними принципами.
2. (У широкому вжитку) Дендрологічний парк або дендрарій, що є місцем збереження біорізноманіття та проведення досліджень у галузі дендрології, лісівництва та декоративного садівництва.
1. Арборит — власна назва торгової марки будівельного матеріалу, що являє собою деревну фібролітову плиту, виготовлену з деревної вовни (тонкої деревної стружки) та неорганічного в’яжучого (цементу або магнезіального зв’язуючого). Використовується як конструкційний, тепло- та звукоізоляційний матеріал.
2. У загальному вживанні (за назвою матеріалу-оригіналу) — будь-яка деревно-цементна плита (фіброліт), аналогічна за складом і призначенням до оригінального “Арбориту”.
1. (у техніці, про механізми, пристрої) Приходити в стан готовності до роботи, автоматично налаштовуватися або калібруватися після вмикання живлення або перезапуску.
2. (у комп’ютерних технологіях, про програмне забезпечення або системи) Виконувати початкову самостійну перевірку (самодіагностику), завантажувати необхідні параметри та модулі для подальшого функціонування.
1. (від фр. apprêt — обробка, оздоблення) Стосовний до заключної обробки, оздоблення тканини, шкіри, паперу або іншого матеріалу для надання йому певних властивостей (м’якості, блиску, щільності, водостійкості тощо); фінішний.
2. (у поліграфії) Стосовний до заключного етапу виготовлення палітурки книги, що включає її прикрасу, каширування, тиснення та інші оздоблювальні операції.
Апретурниця — жіноча форма від слова “апретурник”, яка вживається рідко; жінка, яка працює апретурником, тобто займається апретурою — остаточним обробленням, оздобленням та підготовкою до використання виробів із хутра або шкіри.
1. (текстильна промисловість) Який стосується апретування — нанесення на тканину спеціальних хімічних речовин (апретів) для надання їй певних властивостей (твердості, м’якості, блиску, несминаємості тощо).
2. (текстильна промисловість) Який виконує операцію апретування; призначений для апретування.
1. (екон.) Підвищення курсу національної валюти відносно іноземних валют або золота, що відбувається в результаті регулювальних заходів держави (протилежне — девальвація).
2. (фін.) Збільшення вартості активів (наприклад, цінних паперів, нерухомості) внаслідок зростання попиту на них або інших ринкових факторів.
3. (перен., книжн.) Правильне оцінювання, висока оцінка, усвідомлення цінності чогось (наприклад, мистецтва, вчинку).
1. (філос.) Пов’язаний з апріорністю; такий, що ґрунтується на апріорних знаннях, принципах чи умовиводах, тобто на знаннях, одержаних незалежно від досвіду, що передують йому.
2. (перен.) Такий, що виходить із заздалегідь прийнятих, не обґрунтованих досвідом положень; догматичний, бездоказовий.