• амілоліз

    Амілоліз — біохімічний процес розщеплення крохмалю до солодких продуктів (цукрів, переважно мальтози) під дією ферментів амілаз.

  • амілолітичний

    1. (біохім.) Який має здатність розщеплювати крохмаль (амілолітична активність, амілолітичні ферменти).

    2. (біохім., мікробіол.) Стосовний до амілолізу, тобто процесу ферментативного гідролізу крохмалю (амілолітичні мікроорганізми).

  • аміломітричний

    1. (біохімія) Пов’язаний з амілометрією, тобто з вимірюванням вмісту крохмалю в продуктах, зокрема в зерні та борошні.

    2. (техн.) Стосуючийся амілометра — приладу для визначення якості крохмалю або клейкості борошна шляхом вимірювання в’язкости його розчину.

  • амілорексис

    Амілорексис — рідкісний медичний термін, що позначає патологічну пристрасть або нав’язливе бажання вживати крохмаль або крохмалевмісні продукти (наприклад, сирий картопляний крохмаль, кукурудзяний крохмаль), що може бути ознакою пегомагії (пікацизму) — розладу харчової поведінки.

  • амілорея

    Амілорея — патологічний стан, при якому у випорожненнях (калі) виявляється значне, ненормальне для здорової людини, кількість неперетравленого крохмалю.

  • амілосинтетаза

    Амілосинтетаза — фермент класу трансфераз, який каталізує синтез амілопектину з глюкози за участю нуклеотидів (наприклад, АДФ-глюкози) у рослинах та деяких мікроорганізмах; ключовий ензим у біосинтезі крохмалю.

  • амілофеніловий

    1. Стосовний до амілофенолу, що стосується амілофенолу (хімічної сполуки, похідної фенолу та аміаку).

  • амілофільний

    Амілофільний (від лат. amylum — крохмаль та грец. φιλέω — любити) — біохімічний термін, що позначає здатність речовин (наприклад, барвників) селективно забарвлювати крохмаль або утворювати з ним стійкі комплекси.

  • амілхлорид

    Амілхлорид — застаріла назва 1-хлорпентану, органічної сполуки класу галогенпохідних вуглеводнів, що являє собою безбарвну легкозаймисту рідину з різким запахом; використовується в органічному синтезі.

  • амімона

    1. У давньогрецькій міфології — одна з п’ятдесяти дочок Даная (Данаїд), яка вбила свого чоловіка Лінкея в першу шлюбну ніч.

    2. У давньогрецькій міфології — морська німфа, одна з нереїд, дочка Нерея й Доріди.