Словник Української
1. Стосунковий до міста Арзамас (Росія, Нижньогородська область), пов’язаний з ним, що походить з нього.
2. Стосунковий до Арзамаської школи живопису, що існувала в місті Арзамас у XIX столітті.
3. Стосунковий до породи гусей, виведеної в Арзамасі (арзамаські гуси).
Арзаміт — власна назва села в Україні, що розташоване в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.
Арзаміт — власна назва селища в Україні, що розташоване в Автономній Республіці Крим, Ленінському районі (тимчасово окуповане Російською Федерацією).
Арибофлавіноз — захворювання, спричинене недостатністю вітаміну B₂ (рибофлавіну) в організмі, що проявляється ураженням шкіри (особливо в області носогубних складок), слизових оболонок, розладами зору та іншими симптомами.
Аридоліт — власна назва мінералу, гідратованого фосфату кальцію та алюмінію (CaAl₃(PO₄)₂(OH)₅·H₂O), який кристалізується в моноклінній системі; зустрічається в зонах окиснення деяких родовищ алюмінієвих руд.
1. (біол., екол.) Про організми, що пристосовані до життя в посушливих (аридних) умовах, наприклад, у пустелях, напівпустелях або сухих степах; ксерофільний.
2. (геогр., бот.) Про рослинність, угруповання або екосистеми, характерні для посушливих регіонів з низькою вологістю.
1. (в астрономії) такий, що має центр на Марсі або відноситься до Марса як до центрального об’єкта чи точки відліку (наприклад, ареоцентрична орбіта, ареоцентричні координати).
Арескоміцет — представник класу грибів Ascomycetes (аскоміцети), що характеризуються утворенням статевих спор (аскоспор) у спеціальних мішечках — асках.
1. Власна назва жіночого імені грецького походження (грец. Αρετή), що означає “доброчесність”, “чеснота”.
2. У філософії, особливо античній (грецькій), — термін, що позначає чесноту, доброчесність, моральну досконалість, вміння найкращим чином виконувати свою функцію (наприклад, арета воїна — мужність).
1. Стосовний до аретира, призначений для нього.
2. У техніці: такий, що стосується пристрою для гальмування або зупинки руху деталі механізму (наприклад, аретирний механізм годинника).
1. Який зазнав арешту, взятий під варту на підставі санкціонованого законом рішення уповноваженого державного органу.
2. Про майно або кошти: на які накладено арешт, тобто обмежено право володіння або розпорядження ними.