drevosliv.com

Словник Української

  • аполлон

    1. У давньогрецькій міфології — бог сонячного світла, мистецтв (особливо музики та співу), пророцтв, лікування, покровитель муз, один з головних олімпійських богів, син Зевса і Лето, брат-близнюк Артеміди.

    2. Поетичний символ мужньої, ідеальної чоловічої краси, досконалості та гармонії.

    3. Назва роду денних метеликів родини сонцевиків, що мають світлі, часто напівпрозорі крила з характерними червоними або чорними плямами; зустрічаються переважно в гірських районах.

    4. (Аполлон) Назва американської космічної програми та серії космічних кораблів, що здійснили польоти до Місяця, включаючи першу висадку людини на його поверхню.

    5. (Аполлон) У переносному значенні — людина надзвичайної, аристократичної зовнішності, що викликає захоплення.

  • аполлонівна

    1. Похідне жіноче прізвище, утворене від чоловічого імені Аполлон, що вказує на батьковість або походження (на кшталт “дочка Аполлона”).

    2. В українській традиції називання та іменування — форма по батькові (по батькові) для жінки, дочки чоловіка на ім’я Аполлон (наприклад: “Марія Аполлонівна”).

  • аполлоніїв

    1. Належний Аполлону, властивий Аполлону — давньогрецькому богу сонця, світла, мистецтв та пророцтв; пов’язаний з його культом.

    2. Створений, натхненний або присвячений Аполлону; характерний для мистецтва, гармонії та класичної досконалості, які уособлював цей бог.

    3. (У переносному значенні) Який має риси класичної, гармонійної, ідеальної краси, часто стосовно людської зовнішності або творів мистецтва.

  • аполлоніївна

    1. По батькові жіночої статті, утворене від чоловічого імені Аполлоній (варіант церковного імені Аполлон), аналогічно до “Аполлонівна”. Вживається як друга складова повного триіменування (наприклад, Марія Аполлоніївна).

    2. (у переносному значенні, рідко) Про жінку або дівчину, яка володіє високими, гармонійними рисами характеру чи зовнішності, асоціюється з класичним ідеалом краси та мистецтва, за аналогією з образом давньогрецького бога Аполлона.

  • аполлоній

    1. Чоловіче ім’я давньогрецького походження, пов’язане з іменем бога Аполлона.

    2. Історична постать: Аполлоній Перзький (бл. 262 — бл. 190 до н.е.), давньогрецький математик і астроном, автор праць про конічні перетини (еліпс, парабола, гіпербола).

    3. Історична постать: Аполлоній Родоський (III ст. до н.е.), давньогрецький поет і граматик, автор епічної поеми “Аргонавтика”.

    4. Історична постать: Аполлоній Тіанський (I ст. н.е.), давньогрецький філософ-неопіфагореєць, чудотворець і проповідник.

  • аполлонійович

    1. По батькові чоловіка, утворене від імені Аполлоній (наприклад: “Михайло Аполлонійович”).

    2. Прізвище, що походить від імені Аполлоній та вказує на походження від предка з цим іменем (наприклад: “Вчитель Іван Аполлонійович”).

  • аполлонія

    1. Жіноче ім’я грецького походження, утворене від імені бога Аполлона в давньогрецькій міфології.

    2. Назва кількох давньогрецьких міст, найвідомішою з яких є Аполлонія Понтійська (на узбережжі Чорного моря) та Аполлонія Іллірійська (на узбережжі Адріатичного моря).

    3. У ботаніці — народна назва деяких рослин, зокрема видів роду вовчі ягоди (Daphne), що цвітуть навесні, пов’язана з красивими квітами, які асоціюються з красою та мистецтвом бога Аполлона.

  • аполлонович

    1. По батькові від чоловічого імені Аполлон (наприклад: “Михайло Аполлонович”).

    2. Прізвище, утворене від імені Аполлон (наприклад: письменник Михайло Аполлонович).

  • апологічний

    1. Пов’язаний з апологією; що містить захист, виправдання когось або чогось, часто надмірне та некритичне.

    2. (У релігійному контексті) Стосовний апологетики; що має на меті захист та обґрунтування віровчення, зазвичай християнського.

  • аподіабаз

    Аподіабаз — у давньогрецькій метриці: третя, завершальна частина віршованої строфи, що складається з трьох частин (строфа, антистрофа, аподіабаз), яка за формою відповідає строфі та антистрофі, але виконувалася хором на іншому місці сцени.