Словник Української
1. Людина, яка займається айкідо — японським бойовим мистецтвом, що базується на принципах нейтралізації атаки супротивника без заподіяння йому серйозних травм, використовуючи кидки та блокування.
2. Спортсмен, що спеціалізується на айкідо, бере участь у відповідних тренуваннях, показах чи змаганнях.
1. Вигукнути “ай!”, зойкнути від раптового болю, здивування чи переляку.
2. (переносно) Відчути раптовий біль, різкий неприємний поштовх, ніби від удару; скаржитися на такий біль.
1. Вигукнути “ай!”, зойкнути від раптового болю, несподіванки або переляку.
2. (переносно) Відчути сильний переляк, злякатися, занепокоїтися.
Азоформамід — синтетична харчова добавка (E927a), що використовується в хлібопекарстві та виробництві борошняних виробів як покращувач борошна та відбілювач; полімерна сполука азоту, що при нагріванні розкладається з виділенням газу, який сприяє формуванню пористої структури тіста.
Азофоска — комплексне мінеральне добриво у вигляді гранул, що містить три основні елементи живлення рослин: азот, фосфор і калій (NPK), зазвичай у різних співвідношеннях, наприклад, 16:16:16.
1. Який стосується азохінонгідразону — хімічної сполуки, похідної хіноліну, що використовується в аналітичній хімії як чутливий реагент для виявлення та кількісного визначення деяких металів (наприклад, міді, кобальту, нікелю).
Азоцин — власна назва українського видавництва, заснованого у 1992 році у Львові, яке спеціалізується на випуску художньої, дитячої, науково-популярної та довідкової літератури.
1. Страва східної кухні, що готується зі шматочків м’яса (зазвичай яловичини або баранини), тушкованих з овочами (цибулею, морквою, іноді картоплею) та гострими соусами або приправами (томатна паста, квас, часник, перець).
2. (у спеціалізованому контексті) Назва однієї з карткових ігор.
Азуле́жо (від порт. azulejo) — традиційна португальська та іспанська керамічна плитка, зазвичай квадратної форми, з глазурованою лицьовою поверхнею, розписана кольоровими орнаментами, геометричними візерунками або сюжетними зображеннями. Використовується для облицювання стін, підлог, стель, фасадів будівель та інтер’єрів.
Азуле́жо — також техніка виготовлення та художнє мистецтво створення таких керамічних плиток, що є важливою частиною архітектурної спадщини Португалії та Іспанії.
1. Органічна сполука, насичений вуглеводень з формулою C₁₀H₁₀, безбарвна рідина, що міститься у продуктах сухої перегонки кам’яного вугілля та деяких ефірних оліях.
2. Група ненасичених вуглеводнів, похідних від нафталіну, що мають інтенсивне синювато-фіолетове забарвлення; деякі з них, зокрема гвайазулен, мають протизапальні властивості та використовуються у фармацевтиці та косметології.