1. (фізика елементарних частинок) Античастинка до гіперона, що має ту саму масу, спін та час життя, що й відповідний гіперон, але протилежні знаки електричного заряду, баріонного числа та інших квантових чисел.
-
антигістаміновий
1. Який стосується антигістамінних препаратів, призначений для блокування гістамінових рецепторів або пригнічення дії гістаміну в організмі, що застосовується для лікування алергічних реакцій та деяких інших захворювань.
2. Який має властивості антигістаміну, протидіє фізіологічним ефектам гістаміну.
-
антигляціалізм
1. Наукова концепція в геології та палеогеографії, що заперечує або значно обмежує роль материкових зледенінь (гляціалів) в історії Землі, пояснюючи формування рельєфу та відкладень, які традиційно вважаються льодовиковими, дією інших факторів (моря, потоки, тектоніка).
2. Сукупність теорій і поглядів прихильників цієї концепції, спрямованих проти панівної в XIX–XX ст. теорії материкового зледеніння (гляціалізму).
-
антиголоморфний
1. (у комплексному аналізі) такий, що є комплексно-спряженим до голоморфної функції; функція, що залежить лише від комплексно-спряженої змінної z̄, а не від самої z, і є диференційовною по z̄.
2. (у геометрії та фізиці) пов’язаний з антиголоморфним відображенням, тобто таким, яке зберігає орієнтацію кута, але змінює його знак на протилежний (обертає його в інший бік порівняно з голоморфним відображенням).
-
антигомографія
1. У математиці, зокрема в теорії графів — властивість двох графів бути антигомоморфними, тобто існування бієкції між множинами їхніх вершин, така, що вершини суміжні в одному графі тоді й лише тоді, коли вони не суміжні в іншому.
2. У лінгвістиці — явище, коли два слова або словосполучення мають однакове написання (гомографія), але їхні значення протилежні або антонімічні (наприклад, “замок” як споруда та “замок” як пристрій, хоча тут більше підходить “омографія”, а термін “антигомографія” вживається рідко в спеціалізованих контекстах для позначення саме антонімічних пар).
-
антигомоморфізм
1. В алгебрі та теорії категорій — відображення між двома алгебричними структурами (наприклад, групами, кільцями, напівгрупами) або об’єктами категорій, яке зберігає операції, але змінює порядок їх виконання; якщо φ: A → B є антигомоморфізмом, то для будь-яких елементів x, y з A виконується φ(x·y) = φ(y)·φ(x), де крапка позначає відповідну бінарну операцію.
2. У теорії напівгруп та теорії кілець — гомоморфізм, що обертає множення; відображення, яке є мультиплікативним, але антикомутативним відносно операції множення (тобто переставляє множники у зворотному порядку).
-
антигона
1. У давньогрецькій міфології — донька царя Едіпа та Іокасти, сестра Етеокла та Полініка, яка супроводжувала сліпого батька у вигнанні, а згодом порушила заборону царя Креонта і поховала свого брата Полініка, за що була засуджена на смерть.
2. Персонаж однойменної трагедії давньогрецького драматурга Софокла, що втілює ідею вірності родинному обов’язку та божественним законам навіть ціною власного життя.
3. (переносно) Жінка або дівчина, яка проявляє незламність, жертовність, готовність до самопожертви заради високих моральних принципів або родини.
-
антидержавний
1. Спрямований проти держави, її інституцій, суверенітету чи територіальної цілісності; що має на меті підрив, ослаблення або ліквідацію державного ладу.
2. Протилежний інтересам держави, що завдає шкоди її безпеці, стабільності чи авторитету.
3. Характеризує дії, діяльність, ідеї, пропаганду або установи, які протистоять існуючій державній владі та вживаються як оцінний термін.
-
антидетонувальний
1. Який запобігає детонації (вибуховому згорянню палива в двигуні внутрішнього згоряння), знижує схильність палива до детонації.
2. Таке, що стосується речовин (антидетонаторів), які додають до палива для запобігання детонації.
-
антидетонуючий
1. Який запобігає детонації (вибуховому згорянню палива в двигуні внутрішнього згоряння) або знижує її ймовірність.
2. Який стосується речовин (антидетонаторів), що додаються до палива для підвищення його детонаційної стійкості (наприклад, тетраетилсвинець).