Словник Української
1. Прихильник антитоталітаризму; той, хто активно виступає проти тоталітарних режимів, ідеологій та практик, відстоює цінності свободи, демократії та прав людини.
2. Представник політичної, громадської або інтелектуальної течії, спрямованої на боротьбу з тоталітаризмом у будь-яких його формах.
1. Спрямований проти тоталітаризму; що виступає проти тоталітарної ідеології, політичної системи або практики.
2. Характерний для руху, діяльності чи творчості, основною метою яких є боротьба з тоталітарним режимом.
1. У фізиці елементарних частинок — гіпотетична частка, яка є античастинкою до точкової частки (точки) у теорії струн або інших теоріях квантової гравітації; концептуальний об’єкт, що відображає симетрію між частинками та античастинками в рамках певних теоретичних моделей.
2. У математиці та геометрії — абстрактний об’єкт або точка в узагальненому просторі (наприклад, у проективній геометрії), що розглядається як протилежність або доповнення до звичайної точки, часто у контексті дослідження симетрій або інверсій.
3. У філософії та теорії систем — метафоричне позначення принципово іншого, протилежного початку, центру чи позиції щодо певної системи координат або системи цінностей; концепт, що протистоїть центральному поняттю (“точці відліку”).
Антитрипсин — білок, що інгібує (пригнічує) активність ферменту трипсину, запобігаючи надмірному розщепленню білків у організмі; найвідомішим представником є альфа-1-антитрипсин, синтезований у печінці, дефіцит якого може призводити до розвитку емфіземи легень та інших захворювань.
1. Білок плазми крові, що інгібує (пригнічує) активність тромбіну та інших ферментів системи згортання крові, запобігаючи надмірному утворенню тромбів; природний антикоагулянт.
Речовина, що гальмує або блокує дію тромбокінази (тромбопластину), уповільнюючи процес згортання крові.
Антитромбопластин — специфічний інгібітор (антикоагулянт) у крові, що перешкоджає утворенню тромбопластину (тканинного фактору зсідання крові) та гальмує початкову фазу процесу згортання крові.
Антитромбопластиноген — специфічний інгібітор (імуноглобулін), що блокує активність тромбопластиногену (фактора IX системи згортання крові), порушуючи внутрішній шлях активації зсідання крові; виникає в організмі при аутоімунних захворюваннях або вводиться з лікувальною метою як антикоагулянт.
1. (у філософії, етиці) такий, що протистоїть або заперечує тропізм (спрямованість до чого-небудь, прагнення), зокрема стосовно людських прагнень і цілей; спрямований на подолання чи обмеження природних устремлінь.
2. (у літературознавстві, мистецтві) такий, що свідомо порушує або заперечує загальноприйняті тропи (образні вирази, стилістичні прийоми) та художні кліше; спрямований на деавтоматизацію сприйняття через відмову від традиційної образності.
1. Спрямований проти України, українського народу, його державності, культури, мови або національних інтересів; ворожий до всього українського.
2. Такий, що суперечить, завдає шкоди або є неприйнятним з точки зору української ідентичності, цінностей або суспільного блага.