антиточка

[ɑntɪtot͡ʃkɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Фізика) –

    У фізиці елементарних частинок — гіпотетична частка, яка є античастинкою до точкової частки (точки) у теорії струн або інших теоріях квантової гравітації; концептуальний об’єкт, що відображає симетрію між частинками та античастинками в рамках певних теоретичних моделей.

  2. (Математика) –

    У математиці та геометрії — абстрактний об’єкт або точка в узагальненому просторі (наприклад, у проективній геометрії), що розглядається як протилежність або доповнення до звичайної точки, часто у контексті дослідження симетрій або інверсій.

  3. (Філософія) –

    У філософії та теорії систем — метафоричне позначення принципово іншого, протилежного початку, центру чи позиції щодо певної системи координат або системи цінностей; концепт, що протистоїть центральному поняттю (“точці відліку”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. антиточок, р. антиточка, д. антиточкові, з. антиточок, о. антиточком, м. антиточкові, к. антиточку

Більше записів