Фахівець у галузі геліофізики, який вивчає Сонце, його будову, фізичні процеси в ньому, сонячну активність та її вплив на Сонячну систему, зокрема на космічну погоду.
-
вужівка
Вужівка — власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
Вужівка — власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає у Волинській області.
-
вужів
1. Родовий відмінок множини від слова “вужа” — змія родини вужових, що характеризується неотруйністю та видовженим тілом.
2. Родовий відмінок множини від слова “вуж” — застаріла або діалектна назва гадюки звичайної, отруйної змії.
3. У старовинних текстах або фольклорі може вживатися в значенні родовий відмінок множини від “вуж” як міфічна істота, змій.
-
емоціональний
1. Який стосується емоцій, пов’язаний з ними; що виражає сильні почуття, переживання.
2. Схильний до бурхливих проявів почуттів, підвищено чутливий; дуже чутливий, вразливий.
3. Який викликає сильні почуття, переживання; що має велику силу емоційного впливу.
-
вужоподібність
1. Зоологічний термін, що позначає ряд (або підряд) плазунів, до якого належать змії та деякі інші групи; синонімічний до сучасного наукового назви Serpentes або Ophidia.
2. Загальна назва для всіх видів змій як групи тварин.
-
геліофобія
1. Патологічний страх перед сонячним світлом або перебуванням на сонці, що належить до групи специфічних фобій.
2. У ботаніці — властивість деяких рослин уникати прямого сонячного світла, тіньолюбність (геліофобні рослини).
-
емоціогенний
Який викликає емоції, спричиняє емоційну реакцію.
У психології та фізіології: такий, що діє як специфічний подразник, здатний викликати сильні емоційні переживання (наприклад, про емоціогенні зони мозку).
-
вуженя
Молода особина вужів (рід змій родини вужових), дитинча вужки.
-
вужачка
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “вужиця” — маленька або молода змія.
2. Рослинна отрута, алкалоїд, що виділяється з рослини чемериці (Veratrum) та використовується в медицині.
3. Рідкісна народна назва деяких видів рослин, зокрема чемериці або інших отруйних трав.
-
емоційність
Властивість людини, що полягає в схильності до сильного та живого вираження почуттів, переживань; емотивність.
Насиченість чого-небудь емоціями, почуттів; експресивність (про твір мистецтва, мову тощо).