Словник Української
1. У метеорології — стан атмосфери, протилежний інверсії, коли температура повітря зменшується з висотою, що є нормальним явищем у тропосфері.
2. У математиці та логіці — операція або перетворення, обернене до інверсії; повернення до початкового стану після виконання інверсії.
1. (математика) В теорії груп та алгебр — операція, що є оберненою до інволюції; така операція, що її застосування двічі повертає до початкового стану, але не є тотожним перетворенням, на відміну від інволюції.
2. (біологія, медицина) Процес, протилежний інволюції (зворотному розвитку, атрофії органу або тканини); відновлення, регенерація або розвиток структури після періоду її занепаду.
1. У математиці — гіперкомплексне число, яке є спряженим до кватерніона, але з протилежним знаком уявних одиниць; елемент алгебри, що використовується в теорії обертань та комп’ютерній графіці, часто для представлення відображень або інверсій.
2. У фізиці та інженерії — математичний об’єкт, подібний до кватерніона, але з іншими властивостями перетворення, що може застосовуватися для опису певних видів симетрій, відображень або для розв’язання спеціальних задач у механіці та теорії відносності.
1. (Anticlea) рід отруйних багаторічних трав’янистих рослин родини лілійних (Liliaceae), поширених у Північній Америці та Східній Азії; представники роду містять алкалоїди, небезпечні для людей та худоби.
2. (Anticlea) у давньогрецькій міфології — дочка Автоліка, дружина Лаерта, мати Одіссея (Улісса), відома своєю вірністю та турботою про сім’ю.
1. Речовина, що уповільнює або запобігає згортанню крові, використовується в медицині для лікування та профілактики тромбозів (наприклад, гепарин, варфарин).
2. Пристрій або технічний засіб, що запобігає утворенню накипу (солей жорсткості) у водонагрівальних системах, котлах тощо.
1. У статистиці та машинному навчанні — явище, коли дві або більше пояснювальних змінних в регресійній моделі мають високий ступінь лінійної залежності між собою, що ускладнює оцінку їх індивідуального впливу на залежну змінну та може призвести до нестабільності і ненадійності результатів моделювання.
2. У фізиці (зокрема, в оптиці чи квантовій механіці) — властивість або стан, при якому частинки, хвилі або вектори не є колінеарними, тобто не лежать на одній прямій або не поширюються в одному напрямку; протилежність колінеації.
1. Пов’язаний з Антикомінтернівським пактом, спрямований проти Комуністичного Інтернаціоналу (Комінтерну) або його діяльності.
2. Характерний для держав-учасниць Антикомінтернівського пакту (Німеччини, Японії, Італії та інших), їхньої політики чи ідеології, спрямованої проти комунізму та СРСР у період перед Другою світовою війною та під час неї.
1. У математиці, зокрема в теорії графів — властивість графа, яка полягає в тому, що будь-яка його максимальна незалежна множина вершин є також мінімальною домінуючою множиною; властивість бути антикомплементарним графом.
2. У біохімії та імунології — властивість або стан, при якому відбувається інгібування або нейтралізація дії комплементу (системи білків крові) антитілами або іншими факторами, що перешкоджають лізису клітин.
1. (у генетиці, біохімії) Про нуклеотидну послідовність або одноланцюгову молекулу ДНК чи РНК, яка є комплементарною (доповнювальною) до певної іншої молекули та може специфічно з нею зв’язуватися, але має протилежну орієнтацію (наприклад, 3’→5′ замість 5’→3′).
2. (у молекулярній біології) Про один із двох ланцюгів ДНК, який безпосередньо не використовується як матриця для синтезу іРНК, але є комплементарним до того ланцюга, який виконує цю роль (матричного).
Ідеологічна позиція, політична доктрина або сукупність поглядів, спрямованих на критику, заперечення та боротьбу з комуністичною ідеологією, політичною практикою та тоталітарними режимами комуністичного типу.
Суспільно-політичний рух, що виступає проти комуністичних ідей, їх втілення в державному устрої та соціально-економічних системах, зокрема проти диктатури, репресій, відсутності політичних свобод та централізованої планової економіки.