Анемопатія — у психіатрії: рідкісний вид психогенної реакції, при якому людина відчуває фізичний дискомфорт або хворобливі симптоми, спричинені не об’єктивними факторами, а власним переконанням у шкідливому впливі вітру або повітряних потоків.

Анемопатія — у культурі та фольклорі: історична віра в те, що певні вітри (наприклад, фен, сирокко, бора) можуть викликати специфічні психофізіологічні розлади у людей, що часто знаходило відображення в місцевих повір’ях та літературі.

Анеморумбограф — метеорологічний прилад-самописець, призначений для одночасної безперервної фіксації на паперовій стрічці (діаграмі) швидкості та напряму вітру.

Анемоскоп — метеорологічний прилад для визначення напряму вітру, що зазвичай складається з вертикального стрижня з флюгером або легкою стрілкою, яка обертається під дією повітряних потоків.

Анемоскоп — у техніці та історичному контексті: простий покажчик або сигнальний пристрій (наприклад, на будівлі чи щоглі), що візуально відображає напрям вітру, часто у вигляді прапорця або конуса.

Медична процедура введення анестезуючих засобів (анестетиків) для усунення або пригнічення чутливості (знеболення) у пацієнта з метою проведення хірургічної операції, стоматологічного втручання або інших болісних маніпуляцій.

Процес дії лікарських речовин або фізичних методів на організм, що призводить до тимчасової втрати болювої, температурної та тактильної чутливості в певній ділянці тіла (місцева анестезія) або до повного знепритомлення із втратою усвідомлення (загальна анестезія).

Анеусоматія — у ботаніці: явище, при якому кількість хромосом у різних клітинах однієї рослини неоднакова, що є наслідком порушення процесу мітозу або мейозу.

Анеуспорія — власна назва роду викопних одноклітинних організмів (форамініфер), що існували в крейдовому періоді.