анеуцентричний

1. (у генетиці) такий, що стосується хромосоми або її ділянки, яка не містить центромери (первинної перетяжки) і тому не здатна до правильного розходження під час клітинного поділу.

2. (у цитології) такий, що не має чітко визначеного центру або не орієнтований навколо єдиного центрального ядра чи структури.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |