• баденя

    1. Рідковживана назва невеликої дерев’яної купелі або діжки для купання, лазні.

    2. (діал.) Місце для купання у річці, озері; зазвичай неглибоке, з повільною течією та рівним дном.

    3. (перен., розм.) Про велику кількість рідини, в якій хтось перебуває або щось занурено (наприклад, “сидіти в бадені поту”).

  • баделеїт

    1. Мінерал класу оксидів, діоксид цирконію (ZrO₂), що кристалізується в моноклінній сингонії; зустрічається у вигляді дрібних кристалів, зазвичай буро-коричневого кольору, рідкісний. Названий на честь австралійського дослідника Джозефа Баделея.

    2. Рідкісний мінерал, важлива промислова руда для отримання цирконію та гафнію.

  • бадейка

    1. Невелика дерев’яна посудина з однією або двома ручками для перенесення рідини, зроблена з дощечок, стягнутих обручами; відерце.

    2. Міра рідини, що відповідає об’єму такої посудини (зазвичай близько 2-3 відер).

    3. Розм. Про невеликий, але глибокий природний водоймий (ставок, озеро) або яму, заповнену водою.

  • баддя

    1. Рід рослин родини айстрових (Asteraceae), що включає однорічні та багаторічні трави, часто з колючими листками та суцвіттями-кошиками; типовий представник — будяк.

    2. (у розмовному вживанні) Загальна назва для колючих бур’яністих рослин, зокрема родів будяк, чортополох, татарник та інших.

    3. (переносне значення) Про щось колюче, неприємне або про людину з колючим, непривітним характером.

  • бадан

    1. Рослина родини ломикаменевих з великими округлими листками та рожевими, білими або пурпуровими квітками, що росте переважно в гірських районах Азії; використовується в декоративному садівництві та народній медицині (Bergenia).

    2. Власна назва села в Україні, зокрема в Івано-Франківській області.

  • бадам

    1. (діал.) Те саме, що мигдаль — кісточковий плід дерева роду Prunus, а також сама кісточка цього плоду, яка використовується як горіх.

    2. (власна назва) Рідкісне прізвище або топонім (наприклад, назва села).

  • бад

    1. (від англ. bad — поганий) у молодіжному сленгу — щось дуже хороше, круте, вражаюче; використовується для вираження схвалення або захвату (антонімічне значення).

    2. (від англ. badge — значок, бейдж) невеликий елемент інтерфейсу в комп’ютерних програмах, іграх або на веб-сайтах, який зазвичай у вигляді кружечка або плашки з цифрою або символом інформує про нові повідомлення, статус або події.

    3. (від англ. BAD, скор. від Binary Angular Degree) у техніці — спеціальна одиниця вимірювання кута.

  • багіст

    1. Фахівець з виявлення, аналізу та усунення помилок (багів) у програмному забезпеченні; тестувальник програм.

    2. Рідкісне прізвище українського походження.

  • багівниця

    1. У давньослов’янській міфології — чаклунка, відьма, жінка, що володіє таємними знаннями, здатна ворожити, лікувати або завдавати шкоди за допомогою магії та спілкування з духами.

    2. У переносному значенні — хитра, впливова жінка, яка вміє маніпулювати людьми та ситуаціями для досягнення своїх цілей.

    3. Застаріла назва рослини чорнобривців (Tagetes), квітки якої традиційно використовувалися в народній магії та обрядах.

  • багі

    1. (від англ. bug — жук, комаха) У комп’ютерній термінології — помилка, недолік або дефект у програмному забезпеченні або апаратній системі, що призводить до некоректної або неочікуваної роботи.

    2. (від англ. baggy — мішкуватий) Розмовна назва широких, вільних штанів з низькою посадкою, що увійшли в моду на межі 1980-1990-х років.

    3. (від англ. buggy — коляска) Легка, зазвичай відкрита, спортивна коляска для немовляти, призначена для прогулянок.