Словник Української
1. Рідкісна назва рослини з родини ароїдних, відомої як арум, аронник (Arum), яка має характерне квітко-суцвіття у вигляді початка, обгорнутого листком-покривалом.
2. Застаріла назва для лещатника — ковальського інструменту у вигляді двох важких металевих лещат, з’єднаних на шарнірі, призначеного для утримання гарячої заготовки під час ковки.
1. Який має властивість лестити, схильний до лестощів; що виражає лестощі, похвалу з прихованою корисливою метою.
2. (переносне значення) Приємний для слуху, ока або інших почуттів; що манить, чарує, але часто обманливо.
Властивість за значенням прикметника “лестивий”; схильність до лестощів, підлещування, угодництва.
Поведінка або вчинки, що виражаються в нещирих, перебільшених похвалах, підлещуванні з корисливою метою.
1. (від дієслова “лестити”) — улесливо, підлесливо, з лестощами.
2. (заст., рідк.) — гладко, рівно, без перешкод (часто про річкову течію).
1. Говорити комусь приємні, часто перебільшено похвальні слова з метою здобуття прихильності, вигоди або розкриття чужої таємниці.
2. Догоджати, потурати чиїмось смакам, звичкам або примхам, часто нещиро, з корисливими намірами.
3. (переносно) Викликати приємне відчуття, лащити (про почуття, явища); те ж саме, що й тішити, потішати (зору, слух тощо).
1. (про тварин, особливо про собак) Виявляти ласку, приязнь, тертися об когось, вигукувати радісно.
2. (переносно, розмовне) Заискувато, підлесливо поводитися з кимось, намагаючись здобути чиюсь прихильність; лестити комусь.
1. (діал.) Те саме, що драбина — пристрій для підйому та спуску, що складається з двох вертикальних стійок і прикріплених до них горизонтальних перекладин (сходинок).
2. (діал., переносно) Сходи, сходовий марш у будівлі.
3. (діал.) Вузька стежка, що звивисто піднімається вгору схилом; серпантин.
Лестобіоз — власна назва фантастичної планети з циклу творів американського письменника Едгара Райса Берроуза про Джона Картера.
1. Стосунковий до Лернеї — місцевості в Стародавній Греції (Арголіді), відомої в міфології як місце перебування Лернейської гідри, яку вбив Геракл.
2. У переносному значенні — такий, що має багато розгалужень, складний і важкий для подолання (за аналогією з багатоголовою гідрою); заплутаний, невичерпний.
Лернеоз — інвазійна хвороба прісноводних риб, спричинена паразитичними ракоподібними роду Lernaea, які прикріплюються до шкіри, плавців, у ротову порожнину та зябра, викликаючи запальні процеси, виснаження та загибель риб.