• лампка

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “лампа”: невелика лампа, лампочка.

    2. Розмовна назва електричної лампи розжарювання, зокрема її світлової частини (колби).

    3. У техніці: елемент освітлювального приладу у вигляді скляної колби з розжарюваним тілом всередині, що випромінює світло при проходженні електричного струму.

  • лампова

    1. Розмовна назва лампової електричної лампи розжарювання, зазвичай з прозорою колбою, що створює тепле, м’яке світло, схоже на світло від старих ламп накалювання.

    2. У переносному значенні — про щось затишне, душевне, що викликає ностальгічні або теплі почуття, часто стосовно атмосфери, музики, мистецтва або спогадів (напр., “лампова музика”, “лампова атмосфера”).

  • ламповий

    1. Власна назва села в Україні, що входить до складу Бориспільського району Київської області.

    2. Технічний термін, що стосується лампи (електричної, вакуумної тощо) або пов’язаний з нею за принципом дії, будовою чи призначенням (наприклад, ламповий підсилювач, лампове зображення).

  • лампово-детекторний

    1. Пов’язаний з радіоприймачами, що працюють на електронних лампах і використовують детекторний (без підсилення) спосіб виділення звукового сигналу; властивий таким пристроям.

    2. Стосовний до раннього етапу розвитку радіотехніки, коли були поширені прості радіоприймальні пристрої на електронних лампах з детекторним каскадом.

  • лангбейніт

    Лангбейніт — мінерал класу сульфатів, подвійна сульфатна сіль калію та магнію (K₂Mg₂(SO₄)₃), що кристалізується в кубічній системі; безбарвний або забарвлений домішками, використовується як добриво та в промисловості.

  • ланггевелхуве

    Ланггевелхуве — власна назва міста в провінції Північно-Капська Південно-Африканської Республіки, адміністративного центру муніципалітету Хессекель.

  • лангет

    1. Спеціальна пов’язка з двох частин, що накладається на суглоб (переважно колінний або ліктьовий) для його нерухомої фіксації при травмах або захворюваннях.

    2. Військовий термін: вузька смуга (полоса) шкіри або сукна, що нашивається на штани вздовж бокового шва як елемент форми в деяких родах військ.

    3. Кулінарія: тонкий пласт (зріз) м’яса, зазвичай телятини або свинини, відбитий для швидкого смаження; також страва, приготована з такого пласта м’яса.

  • лангілл

    Лангілл — власна назва селища в окрузі Файф, Шотландія, відомого як місце народження поета Роберта Бернса.

    Лангілл — власна назва селища в окрузі Перт-енд-Кінросс, Шотландія.

    Лангілл — власна назва селища в Північній Ірландії, розташованого в графстві Даун.

  • лангіт

    Лангіт — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.

    Лангіт — власна назва річки в Україні, лівої притоки Ужа, що протікає територією Закарпатської області.

  • лангобарди

    1. Германське плем’я, що у VI столітті вторглося на Апеннінський півострів і заснувало на його території Лангобардське королівство.

    2. Представники цього племені, а також жителі середньовічного Лангобардського королівства.