Древослів

Словник Української Мови

лангобарди

[lɑnɦobɑrdɪ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Історія) –

    Германське плем’я, що у VI столітті вторглося на Апеннінський півострів і заснувало на його території Лангобардське королівство.

  2. (Історія) –

    Представники цього племені, а також жителі середньовічного Лангобардського королівства.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лангобарди, р. лангобардів, д. лангобардам, з. лангобардів, о. лангобардами, м. лангобардах, к. лангобарди

Більше записів