лангобардський

[lɑnɦobɑrdsʲkɪj] Прикметник

Буква:Л

Значення

  1. (Історія) –

    Стосується до лангобардів — германського племені, що в VI столітті вторглося в Італію та заснувало на її території свою державу (Лангобардське королівство).

  2. (Історія) –

    Пов’язаний з періодом, культурою, мистецтвом, звичаями або мовою лангобардів.

  3. (Мистецтво) –

    У архітектурі: характерний для доби раннього середньовіччя в Італії (VI–VIII ст.), коли панували лангобарди; лангобардський стиль.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лангобардський, р. лангобардського, д. лангобардському, з. лангобардського, о. лангобардським, м. лангобардськім

Більше записів