Словник Української
Лантозид — фармацевтичний препарат, стандартизований напівпродукт для виготовлення ліків із наперстянки шерстистої (Digitalis lanata), що містить суму кардіотонічних глікозидів (дигоксин, целанід тощо).
Лантозид — торговельна назва серцевого глікозиду у формі спиртового розчину або таблеток, що застосовується при лікуванні серцевої недостатності.
1. (біохімія) Глікозид рослинного походження, отриманий з наперстянки (Digitalis lanata), що належить до групи серцевих глікозидів і застосовується в медицині як кардіотонічний засіб.
2. (фармакологія) Лікарський препарат, діючою речовиною якого є однойменний глікозид, що використовується для лікування серцевої недостатності.
1. Великий мішок з грубої тканини (зазвичай полотняний), призначений для зберігання та перевезення сипучих продуктів (наприклад, зерна, борошна).
2. Розмовне, часто іронічне або зневажливе позначення повільної, незграбної, обтяжливої людини.
3. Заст. Велика кількість чогось, що займає багато місця або важка для перенесення (наприклад, “лантух речей”).
1. Стосовний до Лантуха, пов’язаний із ним (зазвичай у контексті прізвища атоніма).
2. Належний до Лантуха, властивий йому.
Власна назва, що походить від прізвища Лантухотка, і стосується осіб, які носять це прізвище, або предметів, що належать їм або пов’язані з ними.
Який має великі лантухи (висівки, мішки під очима).
Який має обвислі щоки або шкіру.
Переносно: млявий, повільний, незграбний у рухах.
Лантухуватість — властивість за характером, що означає повільність, млявість, незграбність у рухах або діях; кволість.
Лантухуватість — розм. несхатність, неспритність, незворушність; стан, коли людина виглядає або поводиться як лантух (мішок).
1. Технологічний процес обробки поверхні паперу, картону, пластику або іншого матеріалу шляхом нанесення на нього тонкої прозорої плівки (полімерної, поліестерової тощо) для захисту від механічних пошкоджень, вологи, вицвітання та для надання глянцевого або матового ефекту.
2. У поліграфії та пакувальному виробництві — процес створення багатошарового (композитного) матеріалу шляхі з’єднання двох або більше різних за властивостями шарів (наприклад, папір + фольга + полімер) для підвищення міцності, бар’єрних якостей або естетичного вигляду.
3. У медицині та біології — розшарування, розділення тканини, клітинної структури або будь-якого шаруватого утворення на окремі пластинки (ламіни).
4. У будівництві та виробництві композитних матеріалів — процес виготовлення багатошарових конструкцій (ламінатів) шляхі пресування та склеювання листів (шпонів) деревини, пластику, скла тощо.
Ламінектом — хірургічна операція, під час якої видаляють частину дуги хребетного відростка (ламіну) для декомпресії спинного мозку або нервових корінців.
Хірургічна операція з видалення дуги хребцевого позвонка (lamina) заднім доступом для декомпресії спинного мозку або нервових корінців.