• лаотянка

    1. Жінка або дівчина, яка є громадянкою або постійною мешканкою Лаосу, держави в Південно-Східній Азії.

    2. Представниця основного етносу Лаосу (лао), що належить до тайської мовної групи.

  • лаотянський

    1. Який стосується Лаосу, його території, населення, культури або державності.

    2. Який характерний для лаосців або створений, вироблений у Лаосі.

  • лап

    1. Рідкісне скорочення від “лапка” — друкарський знак (” “) для виділення цитат, прямих мовленнь або значень слів.

    2. У комп’ютерній термінології — розмовне позначення символу лапок, що використовується в програмуванні або текстовому введенні.

  • лапа

    1. Кінцівка тварин (зокрема ссавців, птахів, плазунів), що служить для опори, пересування, хапання, риття тощо, зазвичай з пальцями та кігтями або пазурами.

    2. Розмовне позначення людської руки (часто великої або незграбної).

    3. Частина механізму, інструменту або пристрою, що формою або функцією нагадує кінцівку тварини (наприклад, лапа верстата, лапа для кріплення деталі, лапа швейної машини).

    4. Розгалужена нижня частина стовбура дерева разом із прилеглими коренями; коренева лапа.

    5. У техніці – опора, підставка, основа у вигляді розширеної або розгалуженої деталі (наприклад, лапа антени, лапа тріпода).

    6. У переносному значенні – про вплив, могутню або зловісну силу, що охоплює, підкоряє собі когось або щось (наприклад, “лапа голоду”, “лапа репресій”).

  • лапай

    1. Рід риб родини окуневих, поширений у водоймах Північної Америки; представник цього роду (наприклад, чорний лапай, сонячний лапай).

    2. Розмовна назва великого американського окуня, що вживається в українській іхтіологічній термінології.

  • лапання

    1. Дія за значенням дієслова “лапати”; хапання, захоплення чогось руками або лапами.

    2. Розм. Швидке, жадібне поїдання або пиття; ласунство.

    3. Розм. Різкий, гучний звук, схожий на удар долонею; ляскання, плескання.

  • лапарогастроскопічний

    Стосується комбінованого хірургічного методу, що поєднує лапароскопію (мініінвазивне втручання в черевну порожнину) та гастроскопію (ендоскопічне дослідження шлунка) для діагностики або лікування захворювань органів черевної порожнини, переважно шлунка.

  • лапарогастроскопія

    Лапарогастроскопія — це комбінований хірургічний метод, що поєднує лапароскопію (ендоскопічне дослідження або операцію через проколи в черевній стінці) та гастроскопію (ендоскопічне дослідження шлунка через стравохід) для одночасного огляду органів черевної порожнини та внутрішньої поверхні шлунка з метою діагностики або лікування.

  • лапарогастротомічний

    Пов’язаний з лапарогастротомією — хірургічною операцією, що поєднує лапаротомію (розтин черевної стінки) та гастротомію (розтин стінки шлунка).

  • лапарогастротомія

    Хірургічна операція, що полягає у розтині шлунка, виконаному через розріз у черевній стінці (лапаротомію).