1. Жінка або дівчина, яка народилася або постійно мешкає в місті Алмати (Казахстан).
2. Різновид зимового сорту яблуні, виведеного в Казахстані, а також плід цього дерева.
Словник Української Мови
1. Жінка або дівчина, яка народилася або постійно мешкає в місті Алмати (Казахстан).
2. Різновид зимового сорту яблуні, виведеного в Казахстані, а також плід цього дерева.
1. Який стосується міста Алмати (колишня назва — Алма-Ата) — найбільшого міста Казахстану, його мешканців, історичних подій, пов’язаних з ним, або розташований у ньому.
2. Який стосується Алматинської області Казахстану, її території, адміністративних органів або мешканців цієї області.
1. Мешканці або уродженці міста Алмати (колишня назва — Алма-Ата), найбільшого міста Казахстану.
2. Представники чоловічої баскетбольної команди «Алмати» (Казахстан).
Алнісі — власна назва міста в центральній частині Литви, адміністративного центру Алніського району.
Алнісі — власна назва однойменного району в Литві, розташованого в історичному регіоні Дзукія.
Алоад — у давньогрецькій міфології: один із двох братів-велетнів (Алоади), синів Посейдона та Іфімедії, які славилися надзвичайною силою та прагнули скинути олімпійських богів, нагромаджуючи гори.
1. У давньогрецькій міфології — велетні От та Ефіальт, сини Посейдона (або Алоея), які відзначилися неймовірною силою та зухвалістю; закували у кайдани бога війни Ареса, погрожували олімпійським богам і намагалися скинути на небо гори Осу та Пеліон, щоб дістатися до богинь Гери та Артеміди, за що були вбиті стрілами Аполлона (або Зевса).
2. (Переносно, книжн.) Про надзвичайно сильних, могутніх або зухвалих людей.
Алоантигени — це антигени, які присутні в організмі одних осіб одного виду та відсутні в інших, що може викликати імунну відповідь при переливанні крові, трансплантації органів або вагітності.
Алоаутохорія — у ботаніці та екології: спосіб поширення насіння або плодів рослин, при якому вони розносяться за допомогою зовнішніх агентів (вітру, води, тварин), але з активною участю самої рослини, що сприяє відокремленню діаспори (наприклад, завдяки механізму катапультування).
Алобіотія — у біології та екології: процес заселення території живими організмами (біоти), які раніше на ній відсутні, шляхом їхнього проникнення з інших регіонів.
Алобіотія — у палеонтології та історичній геології: поява нових видів або груп організмів у певному регіоні внаслідок міграції, а не місцевого видоутворення.
1. Алоброги — кельтське плем’я, що мешкало в Галлії (територія сучасної Франції) на північ від річки Ізер та біля Женевського озера, відоме з праць давньоримських істориків (Юлія Цезаря, Тита Лівія).
2. Алоброги — назва однієї з найбільших та найвпливовіших галльських держав (племінних союзів) до римського завоювання, яка підтримувала дипломатичні та торговельні зв’язки з Римською республікою, а згодом була підкорена нею.