Астрокамера — спеціальний фотографічний апарат, оптична система та конструкція якого розроблені для точного фотографування небесних тіл і астрономічних явищ у наукових цілях.
-
астрокінокамера
Астрокінокамера — спеціальна кінокамера, призначена для зйомки астрономічних об’єктів і явищ (наприклад, затемнень, руху небесних тіл) на кіноплівку.
-
астроклімат
Астроклімат — сукупність атмосферних умов (прозорість, стабільність, турбулентність повітря тощо) у певній місцевості, що визначають якість астрономічних спостережень і можливості для них.
-
астрокліматичний
1. Стосується астрокліматичних умов — сукупності властивостей атмосфери (прозорість, стабільність, турбулентність тощо), що визначають можливості спостереження за небесними тілами з певної місцевості.
2. Пов’язаний із вивченням або оцінкою цих умов для розміщення астрономічних обсерваторій та проведення спостережень.
-
астрокомпас
Астрокомпас — це навігаційний прилад, призначений для визначення напрямків на земній поверхні шляхом спостереження за небесними світилами (Сонцем, Місяцем, зорями) та обчислення їхнього азимуту.
Астрокомпас — це пристрій, що використовується в авіації, морській справі та дослідженнях для орієнтування за космічними об’єктами, особливо в умовах, коли магнітний компас ненадійний (наприклад, в полярних регіонах або через відхилення магнітного поля).
-
астином
Астином — у Стародавній Греції, особливо в Афінах, посадовець, який відповідав за дотримання порядку та чистоти в місті, наглядав за станом вулиць, ринків та громадських будівель.
-
астинома
Астинома — власна назва астероїда головного поясу, відкритого 23 лютого 1916 року німецьким астрономом Максом Вольфом.
-
астиноми
Астиноми — у Стародавній Греції, зокрема в Афінах, посадові особи, які відповідали за нагляд за станом міських будівель, вулиць, шляхів, святилищ та ринків, а також за дотриманням правил торгівлі на агорі.
-
астіанакт
1. (у давньогрецькій міфології) син троянського царевича Гектора та Андромахи, якого за переказами скинули з мурів Трої після захоплення міста ахейцями.
2. (переносно, книжн.) мала дитина, немовля; символ беззахисності та трагічної долі.
-
астіоха
Астіоха — у давньогрецькій міфології: дочка троянського царя Пріама та Гекуби, дружина Телефа, царя Місії, мати Еврипіла.