Словник Української
Лантушок — власна назва села в Україні, зокрема села у Заліщицькій громаді Чортківського району Тернопільської області.
Лантушок — власна назва села в Україні, зокрема села у Вишнівчицькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
1. Первинний волосяний покрив у плода людини та інших ссавців, що з’являється під час внутрішньоутробного розвитку; тонке, м’яке, пушкове волосся, яке зазвичай випадає до або незадовго після народження.
2. У медицині та антропології — надмірне збереження або відростання пушкового волосся на тілі дорослої людини, що може бути симптомом певних захворювань або станів.
1. (діал., зах.) Те саме, що лантух — великий мішок з грубої тканини, який використовували для зберігання та перевезення зерна, борошна та інших сипучих продуктів.
2. (перен., розм.) Про повну, об’ємисту або незграбну торбину, сумку або предмет схожої форми.
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області.
2. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає через Львівську та Івано-Франківську області.
3. (заст.) Ланцюг, низка, ряд послідовно з’єднаних або розташованих предметів; також довга нитка, гірлянда (наприклад, намиста).
1. Технічний термін, що позначає тонку металеву смужку, стрічку або пластину, яка використовується в різних механізмах (наприклад, для кріплення, як провідник або елемент конструкції).
2. Рідко вживана назва для невеликої, видовженої ділянки землі, поля або луки (зазвичай у західних регіонах України), синонімічна словам “смуга”, “полоса”.
1. Хірургічний інструмент з двома гострими лезами для роботи з м’якими тканинами, пункцій та дрібних розрізів.
2. Медичний інструмент у вигляді гострої металевої пластинки для взяття зразків крові (наприклад, з пальця).
3. (у переносному значенні) Символ медицини, хірургічної точності або гострої, пронизливої критики.
Безхребетна морська тварина типу хордових, що має видовжене прозоре тіло з хордою, схожа на маленьку рибку; розглядається як найпростіша форма серед хордових.
1. Який має форму подовженого вузького листка з загостреним кінцем, нагадує хірургічний інструмент ланцет; стосується форми листя, пелюсток тощо (наприклад: ланцетове листя).
2. Стосується медичного інструмента ланцета або виконання ним (наприклад: ланцетовий розріз).
1. (Ботаніка) Такий, що має листки ланцетної форми — видовжені, з найширшою частиною, розташованою нижче середини, та загостреним кінчиком.
2. (Ботаніка) У складних ботанічних назвах рослин: такий, що відрізняється наявністю листя або пелюсток (чашолистків) ланцетної форми (наприклад, ланцетолиста верба).