лануто

1. (діал., зах.) Те саме, що лантух — великий мішок з грубої тканини, який використовували для зберігання та перевезення зерна, борошна та інших сипучих продуктів.

2. (перен., розм.) Про повну, об’ємисту або незграбну торбину, сумку або предмет схожої форми.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |