• анаграматичний

    1. Властивий анаграмі, що стосується анаграми; такий, що є анаграмою або побудований на її основі.

    2. У літературознавстві та поетиці: такий, що містить анаграму або заснований на перестановці звуків, літер чи складів для створення нового смислу або художнього ефекту.

  • анаграмний

    1. Стосунний до анаграми, властивий їй; такий, що є анаграмою або побудований на її основі.

    2. Призначений для утворення або розгадування анаграм.

  • анадиплозис

    Анадиплозис — стилістична фігура, при якій кінцеве слово або словосполучення одного речення (або віршового рядка) повторюється на початку наступного речення (або рядка) для посилення виразності, створення ритму та логічного зв’язку між частинами висловлювання.

    У риториці та поетиці анадиплозис також називають “підхопленням” і використовують як засіб наростання емоційної напруги, логічного виділення ключової думки або для створення ефекту неминучості.

  • анадіївна

    Анадіївна — жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Анадій (рідкісна форма імен Ананій чи Надій). Вказує на ім’я батька особи. Вживається в офіційних документах та звертаннях разом з власним іменем або прізвищем (наприклад, Марія Анадіївна).

  • анадій

    1. У давньогрецькій міфології — один з персонажів, що згадується в контексті міфів про Артеміду, часто пов’язаний з мисливськими сюжетами; точніші деталі його походження та функцій у міфах достеменно не встановлені через фрагментарність античних джерел.

    2. У сучасному вжитку (рідко) — власна назва, що може використовуватися як чоловіче ім’я або літературний персонаж.

  • анадійович

    Анадійович — українське прізвище, що походить від чоловічого імені Анадій (варіант імені Онадій, Онадіфій) з додаванням патронімічного суфікса -ович.

  • анадромний

    1. (про риб) Такий, що мешкає в морі, але для розмноження піднімається вгору проти течії річок у прісні води.

    2. (у біології) Такий, що рухається або мігрує в напрямку, протилежному до загального потоку або природного перебігу.

  • анаеробіонти

    Анаеробіонти — організми, що живуть та розвиваються в середовищі, позбавленому вільного кисню, і отримують енергію для життєдіяльності шляхом анаеробного дихання (бродіння) або інших безкисневих хімічних процесів.

    Анаеробіонти — обов’язкові (строгі) анаероби, тобто організми, для яких кисень є токсичним, тому вони мешкають у ґрунті, мулі, глибоких водах, у травній системі тварин.

  • анаерофітобіонт

    Анаерофітобіонт — організм (бактерія, архея або деякі гриби), який здатний жити і розвиватися виключно в середовищі, позбавленому вільного молекулярного кисню, і отримує енергію для життєдіяльності за рахунок анаеробного розкладу рослинних речовин (целюлози, крохмалю тощо).

  • анабераційний

    1. (в астрономії) Пов’язаний з анаберацією — явищем зміни видимої орбіти небесного тіла, спричиненим складним рухом спостерігача разом із Землею навколо Сонця; що стосується обчислення або врахування цієї зміни.

    2. (у геодезії та картографії) Пов’язаний з анаберацією — зміною видимих координат світила на небесній сфері, що виникає через скінченність швидкості світла та рух спостерігача; що стосується виправлення цих спостережень.