• амфотерит

    Амфотерит — власна назва рідкісного метеорита кам’яного типу, що містить як основний компонент мінерал амфотер, який поєднує властивості силікатів і фосфатів.

  • амфотерицин

    Амфотерицин — лікарський препарат, антибіотик полієнової групи, що продукується бактерією Streptomyces nodosus; застосовується для лікування важких системних грибкових інфекцій.

  • амфотеротокія

    Амфотеротокія — у давньогрецькій міфології: одна з трьох дочок царя Елевсина Келея та його дружини Метанейри, яка разом із сестрами приймала в будинку богиню Деметру, що перебувала у пошуках своєї доньки Персефони.

  • амфотонія

    1. (в медицині) стан, при якому спостерігається одночасне підвищення тонусу як симпатичної, так і парасимпатичної частин вегетативної нервової системи, що призводить до порушення регуляції різних функцій організму.

    2. (в біохімії та хімії) здатність деяких речовин (амфотерних електролітів) проявляти як кислотні, так і основні властивості в залежності від умов середовища.

  • амфоцит

    Амфоцит — (в історії) назва одного з племен, що входило до складу амфіктіонії, релігійно-політичного союзу грецьких племен для охорони спільних святинь та здійснення спільних обрядів.

    Амфоцит — (в біології, застаріле) клітина, що має властивості як ацидофільної, так і базофільної клітини; різновид клітин передньої частки гіпофізу.

  • амхара

    1. Народ у центральній та північній Ефіопії, що становить другу за чисельністю етнічну групу країни та говорить мовою амхарською.

    2. Представник або представниця народу амхара.

    3. (рідко) Амхарська мова, офіційна мова Ефіопії, що належить до семітської гілки афразійської мовної родини.

  • анабазиноній

    Анабазиноній — органічна сполука, катіон, що утворюється при протонуванні анабазину, алкалоїду, який міститься в деяких рослинах (наприклад, в анабазісі).

  • анабаптистський

    1. Стосовний до анабаптизму — радикальної течії в християнстві часів Реформації (XVI ст.), представники якої виступали за свідоме хрещення дорослих, відокремлення церкви від держави та створення релігійних громад на засадах суворого морального кодексу.

    2. Характерний для анабаптистів, властивий їхнім релігійним поглядам, способу життя або церковній організації.

  • анабенін

    Анабенін — власна назва біологічно активної речовини, алкалоїду, що міститься в рослинах роду Anabasis (анабазис), зокрема в Anabasis aphylla. Має високу нейротоксичну дію, подібну до анабазину, використовувався як інсектицид.

    Анабенін — торговельна назва лікарського препарату на основі анабазину гідрохлориду, що застосовувався як засіб, що полегшує відмову від куріння (гальмівний засіб).

  • анагормони

    Анагормони — власна назва лікарського препарату (анаболічного стероїду), діючою речовиною якого є оксиметолон; застосовується для лікування анемії, кахексії та інших станів, що супроводжуються втратою м’язової маси.