Древослів

Словник Української Мови

  • алосубституція

    Алосубституція — у лінгвістиці, зокрема в теорії порівняльно-історичного мовознавства: тип фонетичної зміни, при якому один звук мови (алофон) закономірно замінюється іншим у певному фонетичному оточенні (позиції), не порушуючи фонемної тотожності морфеми; позиційна варіація звука в межах однієї фонеми.

    Алосубституція — у більш широкому семіотичному та культурному контексті: процес або результат заміни одного елемента (знака, символа, практики) іншим, що належить до тієї самої системи та виконує аналогічну функцію, але має відмінну форму або походження.

  • алотетраплоїд

    Алотетраплоїд — організм або клітинна лінія, яка має чотири набори хромосом (тетраплоїдний набір), утворені внаслідок міжвидової гібридизації, де кожен з двох геномів представлений двічі.

  • алотигенний

    1. (геол.) Про мінерали, породи або їх складові частини: такі, що утворилися не на місці їх сучасного залягання, а були принесені з іншої місцевості; алогенний.

    2. (геол.) Про процеси: такі, що призводять до утворення алотигенних мінералів або порід (наприклад, алотигенне мінералоутворення).

  • алотканина

    Алотканина — власна назва, що позначає українську вишивану сорочку (сорочку-вишиванку), створену за мотивами традиційних орнаментів Полтавщини та Чернігівщини, яка стала відомою завдяки публічним виступам у ній Президента України Володимира Зеленського.

  • алотонічний

    1. (у музикознавстві) Пов’язаний з алотонікою — системою ладів, що ґрунтується на рівномірно темперованому строї та використовує всі 12 півтонів октави як можливі тонічні центри, на відміну від традиційної тональності.

    2. (у лінгвістиці) Стосовний до алотонії — явища, коли один і той же тон (наголос) у різних позиціях реалізується з різною висотою або контуром.

  • алотопія

    1. У медицині — рідкісна генетична патологія, яка характеризується вродженим відсутнім або недостатнім ростом волосся на тілі та голові (гіпотрихоз), часто поєднана з іншими аномаліями розвитку.

    2. У біології — здатність організмів одного виду існувати в різних географічних ареалах або екологічних нішах без перекриття територій, що є однією з форм просторової ізоляції.

  • алотриплоїд

    Алотриплоїд — організм або клітина, які мають три набори хромосом, походженням з різних видів або таксономічних груп, що виникає внаслідок міжвидової гібридизації з подвоєнням хромосомного набору.

  • алотрихія

    Алотрихія — рідкісна генетична аномалія, при якій волосся на голові росте неоднорідно, має різний колір або структуру на різних ділянках.

  • алотріоморфний

    1. (у петрографії) — про мінерали в магматичних гірських породах: такий, що не має власної кристалічної форми, оскільки кристалізувався пізніше за основну масу породи, заповнюючи вільні проміжки між раніше сформованими кристалами.

    2. (у біології, рідко) — такий, що має зовнішній вигляд, властивий іншому організму; що набув несвоєї форми.

  • алотріофагія

    Алотріофагія — медичний термін, що означає хворобливу звичку або нав’язливе бажання вживати в їжу неїстівні речі (наприклад, крейду, землю, папір, волосся).