• авілон

    1. Історична назва стародавнього міста в Месопотамії, столиці Вавилонського царства, що розташовувалося на річці Євфрат; у Біблії часто згадується як символ гріховності, пихи та відступництва від Бога.

    2. Переносно — символ розкоші, розпусти, гріховного життя або ворожої, чуждої сили; місце морального занепаду.

    3. У переносному значенні — велике, галасливе місто з різноманітним, часто чужинським населенням; хаотичне скупчення людей.

  • авіроль

    1. (Aviról) Власна назва селища міського типу в Іспанії, автономна спільнота Каталонія, розташоване в провінції Льєйда.

    2. (Aviról) Власна назва селища в Іспанії, автономна спільнота Каталонія, розташоване в провінції Жирона, комарка Баш-Ампурда.

  • авірулентність

    1. (у мікробіології, медицині) Властивість мікроорганізму (збудника інфекційної хвороби) бути нездатним викликати захворювання або характеризуватися різко ослабленою патогенністю; безшкідливість для макроорганізму.

    2. (у більш широкому сенсі) Відсутність або втрата агресивності, захворюваності, шкідливості будь-якого агента чи явища.

  • авіста

    1. У банківській справі та комерційному обігу — платіжний документ (переказний вексель), за яким гроші мають бути сплачені одразу після його пред’явлення відповідній особі чи установі.

    2. Напис на цінному папері, векселі або чеку, що означає вимогу сплатити суму без відстрочки при пред’явленні документа.

  • авонавілона

    Авонавілона — власна назва міфічного острова або країни, що згадується в українському фольклорі (казках, легендах, замовляннях) як далека, невідома, часто чарівна або недосяжна земля; символ чогось дуже віддаленого або неіснуючого (“десь у авонавілоні”).

    Авонавілона — уживана в народній мові фразеологічна конструкція або окличний вираз, що імітує мову заклинань або магічних формул, іноді використовується для позначення безглуздої, тарабарської мови (“говорить якусь авонавілону”).

  • авоська

    1. Розмовна назва складної в’язаної або плетеної сітки з мотузки чи шнура, призначеної для перенесення продуктів та речей, яка складається в кишеню завдяки своїй конструкції.

    2. (переносне значення) Про людину, на чию допомогу не можна твердо розраховувати, яка може не виконати обіцяне або зробити щось неякісно.

  • авралити

    1. Виконувати роботу в авральному режимі, інтенсивно працювати, часто у зв’язку з необхідністю виконати завдання в стислий термін або ліквідувати наслідки аварії.

    2. (У морській справі, іст.) Виконувати спеціальну команду “всі нагору!”, за якою весь екіпаж судна, незалежно від чергування, збирається на палубі для виконання невідкладних робіт або участі у рятувальній операції.

  • авралитися

    1. Терміново, поспіхом виконувати великий обсяг роботи, часто залучаючи багато людей; працювати в авральному режимі.

    2. (У переносному значенні) Поспішати, метушитися, суєтитися через брак часу або необхідність швидко щось зробити.

  • аврально

    1. У спосіб, властивий авралу — поспішно, терміново, з напруженням усіх сил для виконання невідкладної роботи.

    2. (перен.) У стані поспіху, метушні, невпорядкованості.

  • авральщина

    1. Ситуація, коли роботу, яку можна було виконати в звичайному режимі, доводиться виконувати поспіхом, у надзвичайному темпі, часто з залученням додаткових сил, що виникає через погане планування, організаційні недоліки або раптову зміну обставин.

    2. (переносно) Загальний безлад, метушня, хаотична діяльність, спричинені поспіхом і необхідністю негайного виконання великого обсягу робіт.