Значення
- (Медицина) –
(у мікробіології, медицині) Властивість мікроорганізму (збудника інфекційної хвороби) бути нездатним викликати захворювання або характеризуватися різко ослабленою патогенністю; безшкідливість для макроорганізму.
- (Медицина) –
(у більш широкому сенсі) Відсутність або втрата агресивності, захворюваності, шкідливості будь-якого агента чи явища.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. авірулентність, р. авірулентності, д. авірулентності, з. авірулентність, о. авірулентністю, м. авірулентності, к. авірулентносте