1. Зменшувальна форма від “балерина”: молода або початкуюча балерина, танцівниця балету.

2. Легке, плоске взуття на тонкій гнучкій підошві без каблука, що закриває верхню частину ступні, часто на резинці; характерне для балетних танцівниць, а також популярне як повсякденне взуття.

1. Вид театрального мистецтва, що поєднує хореографію, музику та образотворчі рішення для створення сценічного дійства, де основну увагу приділено танцю та пластичній виразності виконавців.

2. Театральна вистава, створена за законами цього мистецтва, а також музичний твір, написаний для неї.

3. Ансамбль танцівників (артистів балету), що виконує такі вистави; балетна трупа театру.

Балерун — власна назва, що походить від прізвища відомого українського співака та телеведучого Олександра Балана, яку вживають як прізвисько або неформальне звернення до нього.

Балерун — у переносному значенні, іноді вживається як загальний термін для позначення популярного естрадного виконавця, чий імідж та творчість асоціюються з певним стилем (часто іронічно або жартівливо), що характеризується яскравим сценічним образом, енергійністю та орієнтацією на масового глядача.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “балерина”: артистка балету, танцівниця класичного танцю.

2. Розмовна назва невеликої металевої пружинки у формі спіралі, що використовується для кріплення паперу (наприклад, у канцелярських папках-сепараторах).

3. Назва виду або форми балетного взуття (пуантів), часто вживана в розмовній мові.

1. (від англ. baler) Сільськогосподарська машина для пресування та автоматичного формування тюків із сіна, соломи або інших подрібнених рослинних матеріалів після їх скошування та просушування.

2. (від англ. baler) Робітник, який займається пресуванням і упаковуванням (баліюванням) сипучих матеріалів (наприклад, паперу, макулатури, текстилю) у компактні тюки для зручності транспортування та зберігання.

1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на певну родину або осіб.

2. У переносному значенні — людина, яка багато говорить, базікало, лепетун (застосовується переважно в західних регіонах України, часто з відтінком жартівливості або легкого докору).

1. У мовознавстві: службове слово в деяких мовах (наприклад, грузинській), що виражає ствердження або підтвердження, аналогічне до українських слів “так”, “авжеж”, “справді”.

2. Власна назва селища міського типу в Грузії, адміністративного центру однойменного муніципалітету.

Балдит — рідкісний мінерал класу силікатів, водний алюмосилікат барію, що належить до групи цеолітів. Названий на честь американського геолога Бенджаміна Болда (Benjamin Bold).

1. (в астрономії) Центральна, сферично розширена частина спіральної галактики, що складається переважно з старих зір, міжзоряного газу та пилу, яка оточена галактичним диском.

2. (в географії, рідко) Велика, масивна, округла або овальна гора або пагорб; випуклість рельєфу.

1. Навіс, шатро або дашок (часто з тканини, різьбленого дерева, металу), що підтримується стовпами або підвішується над вівтарем, троном, ліжком, пам’ятником тощо як символ поваги, захисту або для прикраси.

2. Архітектурне спорудження у вигляді навісу на колонах або стовпах, що вінчає вівтар, раку з мощами, джерело в сакральній будівлі.

3. У переносному значенні — те, що нагадує своєю формою або функцією такий навіс (наприклад, балдахін з гілок дерев).