Спортсменка, яка займається баскетболом, гравець баскетбольної команди.

Спортсмен, який займається баскетболом; гравець у баскетбольній команді.

1. Спортивна командний гра з м’ячем, мета якої — закинути м’яч у високо розташоване кільце суперника (кошик) та завадити іншій команді заволодіти м’ячем і закинути його у власний кошик.

2. Олімпійський вид спорту, що полягає у змаганні двох команд у цій грі.

3. М’яч, призначений для гри в цей вид спорту.

1. Метод вирощування рослин (переважно овочевих культур) у спеціальних контейнерах, мішках або відкритих корзинах, що дозволяє створювати компактні вертикальні або мобільні городні конструкції навіть при обмеженому просторі (наприклад, на балконах або маленьких ділянках).

2. У ширшому значенні — будь-яка технологія контейнерного вирощування сільськогосподарських або декоративних рослин у підвісних або встановлених на поверхню переносних ємностях, що мають форму кошика або мішка.

1. Спортивна командова гра з м’ячем, мета якої — закинути м’яч у високо розташоване кільце суперника з сіткою (кошик); баскетбол.

2. М’яч, спеціально призначений для гри в баскетбол, який має сферичну форму, пневматичну камеру та покришку, зазвичай з характерною рельєфною поверхнею для кращого утримання.

1. Баскервіль — власна назва, що походить від прізвища персонажа твору Артура Конана Дойла “Собака Баскервілів” (англ. The Hound of the Baskervilles), де Баскервілі — аристократичний рід, пов’язаний з містичною легендою про смертоносного собаку-примару.

2. У переносному значенні — символ містичної, зловісної загрози або небезпеки, що переслідує когось або має давнє, легендарне походження (наприклад, “баскервіль цієї родини” — спадкова прокльон або таємниця).

3. У сучасному вжитку (часто в журналістиці) — сенсаційна, жахлива або містифікована історія, яка викликає суспільний резонанс і паніку, аналогічна сюжету відомого детектива.

1. У Золотій Орді та інших монгольських державах XIII–XV століть — чиновник, уповноважений збирати данину з підкорених народів, здійснювати контроль за місцевою владою та вести облік населення.

2. У переносному значенні — людина, яка поводиться жорстоко та деспотично, пригнічує інших; кривавий намісник, кат.

1. В історії: представник монгольської адміністрації, ханський намісник, який стежив за збіркою данини та виконанням волі ординських ханів на руських землях у XIII–XV століттях.

2. В архітектурі: декоративний елемент у вигляді випуклого пояска, тяги або лиштви, що горизонтально оперізує фасад будівлі або стовп (частіше у романській та готичній архітектурі).

3. В одязі (застаріле, діалектне): оздоблена стрічка, тасьма або оксамитова смужка, якою обшивали краї одягу, головних уборів тощо.

1. Представник народу, що мешкає переважно в Іспанії (країна Басків) та південно-західній Франції, носій унікальної баскської мови та культури.

2. Рідний або державний мова басків (еускара), ізольована мова, що не належить до індоєвропейської сім’ї та є однією з найдавніших у Європі.

1. Великий, потужний бас (голос, музичний інструмент або звуковідтворювальна система).

2. Розм. Про людину, яка має дуже низький басовий голос або грає на контрабасі.