Значення
- (Історія) –
У Золотій Орді та інших монгольських державах XIII–XV століть — чиновник, уповноважений збирати данину з підкорених народів, здійснювати контроль за місцевою владою та вести облік населення.
- (Історія) –
У переносному значенні — людина, яка поводиться жорстоко та деспотично, пригнічує інших; кривавий намісник, кат.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. баскак, р. баскака, д. баскакові, з. баскака, о. баскаком, м. баскакові, к. баскаку