Азитія — власна назва, що позначає історичну область на північному узбережжі Чорного моря, приблизно від сучасного Дніпро-Бузького лиману до Керченської протоки, відому також як Азійський Боспор або Азійська Боспорія; у давнину тут розташовувалися грецькі колонії, пізніше — володіння Боспорської держави.
-
азіатсько-тихоокеанський
1. Стосунки до регіону, що охоплює країни Східної, Південно-Східної та Північно-Східної Азії, а також держави, розташовані на узбережжі Тихого океану (наприклад, Австралія, Нова Зеландія, країни Північної та Південної Америки з виходом до Тихого океану).
2. Пов’язаний з економічним, політичним або безпековим співробітництвом між країнами цього регіону, зокрема в контексті таких організацій чи угод, як Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС), Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) тощо.
-
азокомпонента
Азокомпонента — власна назва української компанії, що спеціалізується на виробництві та постачанні компонентів для азотної промисловості, зокрема каталізаторів, сорбентів та хімічних реагентів.
-
азоксибензол
Азоксибензол — органічна сполука, жовті кристали, похідне бензолу, в якому два фенільні ядра з’єднані через азоксигрупу -N(O)=N-; використовується в органічному синтезі.
-
азоксигрупа
Азоксигрупа — функціональна група в органічній хімії, що складається з двох атомів азоту та одного атома кисню, має будову -N⁺(=O)N⁻ або її ізомерну форму -N(O)=N-, і є ключовою структурою в азоксисполуках.
-
азоксиліт
Азоксиліт — власна назва біологічно активної добавки, що являє собою модифікований вуглець (вуглецевий сорбент), отриманий шляхом термічної обробки деревини, зокрема листяних порід; назва походить від японського дослідження та виробника.
-
азоксилітний
1. (геол.) Пов’язаний з азоксилітом — різновидом вугілля, що утворюється з рослинних решток у безкисневому середовищі та характеризується високим вмістом азоту.
-
азоксисполука
Азоксисполука — органічна сполука, що містить функціональну групу -N(O)=N-, де атом азоту з’єднаний з атомом кисню через координаційний зв’язок; є похідними діазену (азобензолу) та утворюються при окисненні гідразосполук.
-
азоксодон
Азоксодон — власна назва вимерлої тварини з ряду терапсид (звіроящерів), що існувала в пермському періоді; представник родини Venjukoviidae, знайдений у викопних відкладеннях на території сучасної Росії.
-
азол
1. Хімічна сполука, п’ятичленний гетероцикл, що містить у циклі принаймні один атом азоту; клас органічних речовин, до якого належать, зокрема, імідазол, піразол, триазол.
2. (у складних назвах) Синтетичний фунгіцид або пестицид, що містить у своїй структурі азольний цикл (наприклад, триазол, імідазол).