1. (у фізиці, техніці) Такий, що не супроводжується виділенням або поглинанням тепла; що відбувається без теплообміну з навколишнім середовищем.
2. (у медицині, біології) Такий, що не супроводжується підвищенням температури тіла; безлихоманковий.
-
атерогенний
1. (у медицині, біології) такий, що сприяє виникненню та розвитку атеросклерозу, утворенню атеросклеротичних бляшок у стінках артерій.
2. (про речовини, продукти харчування) що містить компоненти (зокрема, певні ліпіди), здатні підвищувати рівень холестерину в крові та призводити до ураження судин.
-
атерокальциноз
Атерокальциноз — патологічний процес у кардіології та патологічній анатомії, що характеризується відкладенням солей кальцію (кальцифікацією) в атеросклеротичних бляшках стінок артерій, що є завершальною стадією розвитку атеросклерозу та свідчить про давність і стабільність ураження.
-
атероматозний
1. (Медицина) Пов’язаний з атеромою, що стосується атероми; властивий атеромі.
2. (Медицина) Який містить атероматозні маси (розм’якшені ліпідні речовини, кристали холестерину, детрит), характерні для атеросклеротичних бляшок.
3. (Медицина) Утворений внаслідок атероматозу (розпаду атеросклеротичних бляшок), наприклад: атероматозна виразка.
-
атеросклеротичний
1. Стосовний до атеросклерозу, властивий йому; що викликається атеросклерозом або є його проявом.
2. Який страждає на атеросклероз, уражений атеросклерозом (про організм, судини тощо).
-
атеротромбоз
Атеротромбоз — патологічний процес у судинах, що характеризується утворенням тромбу (згустка крові) на поверхні розірваної атеросклеротичної бляшки, що може призвести до гострого порушення кровопостачання (наприклад, інфаркту міокарда або ішемічного інсульту).
-
астроніміка
Астроніміка — розділ ономастики, що вивчає власні назви небесних тіл (зокрема планет, зірок, сузір’їв, астероїдів, галактик) та окремих деталей їхньої поверхні (наприклад, моря, кратери, гори на планетах та їхніх супутниках).
-
астронімія
Астронімія — розділ ономастики, що вивчає власні назви небесних тіл (зір, планет, астероїдів, сузір’їв тощо), а також окремих деталей їхньої поверхні (наприклад, моря, кратери на Місяці).
-
астроном
1. Фахівець з астрономії, науковець, що вивчає небесні тіла, їхній рух, будову та розвиток.
2. Розмовне: людина, яка багато знає про зірки та інші небесні об’єкти, астрономія є її захопленням.
-
астрономічно
1. Прислівник до прикметника “астрономічний” у значенні “пов’язаний з астрономією як наукою”; так, як властиво астрономії, астрономам.
2. У переносному значенні: у надзвичайно великих, колосальних розмірах або кількостях; надмірно, надзвичайно.