Агронеофіт — вид рослин, який був навмисно або випадково занесений людиною на нову територію в історично недавній час (з початку Великих географічних відкриттів) і натуралізувався в агроценозах — штучних або сильно змінених сільськогосподарських угіддях (полях, садах, городах, плантаціях, узбіччях доріг).
-
агрохімоб’єднання
Агрохімоб’єднання — спеціалізоване державне або кооперативне підприємство або об’єднання підприємств, основною діяльністю якого є постачання сільськогосподарським виробникам мінеральних добрив, хімічних засобів захисту рослин (пестицидів), вапнування ґрунтів, а також надання послуг з їх застосування.
Агрохімоб’єднання — скорочена назва конкретної організації або об’єднання, що функціонує в аграрному секторі та здійснює діяльність, пов’язану з агрохімічним обслуговуванням (наприклад, колишнє обласне або республіканське виробниче об’єднання за радянських часів).
-
агрохімофіт
Агрохімофіт — рослина, яка поширилася в природних угрупованнях під впливом агрохімічної діяльності людини (наприклад, через надмірне внесення добрив) і стала постійним, характерним компонентом рослинного покриву таких місць.
-
агроценоз
1. Штучно створене або значно змінене людиною співтовариство рослин, тварин та мікроорганізмів на сільськогосподарських угіддях (полях, садах, городах, пасовищах тощо), призначене для вирощування сільськогосподарської продукції; агробіоценоз.
2. У більш вузькому значенні — рослинне угруповання (фітоценоз) культурних рослин та супутніх бур’янів на оброблюваному полі.
-
агроценологія
Наука, що вивчає структуру, функціонування та динаміку штучних угруповань культурних рослин (агроценозів), їх взаємодію з навколишнім середовищем та обґрунтовує способи підвищення їх продуктивності та стійкості.
-
агрошкола
1. Навчальний заклад (зазвичай середньої освіти), що готує фахівців для сільського господарства, де поряд із загальноосвітніми предметами вивчаються агрономія, тваринництво, механізація сільського господарства та інші спеціальні дисципліни.
2. Історично: тип професійно-технічної школи в СРСР, створеної для підготовки кваліфікованих робітників сільського господарства (наприклад, механізаторів, плодоовочівників).
3. Переносно: досвід, знання або практика, отримані безпосередньо в сільськогосподарській діяльності, на землі.
-
аґукання
1. Перший етап розвитку мовлення у немовлят, що полягає у вимові нечленораздільних звуків, подібних до «аґу», «агу», «гу».
2. Процес або дія за значенням дієслова «аґукати»; вимовляння таких звуків.
-
аґукатися
1. (діал.) Взаємно перекликатися, перегукуватися, використовуючи вигук «агу» або подібні голосні звуки, щоб знайти один одного в лісі, у темряві, на великій відстані.
2. (перен., розм.) Вступати у контакт, намагатися зв’язатися з кимось, особливо з труднощами або через перешкоди (наприклад, у телефонному зв’язку, в організаційних питаннях).
-
аґусеньки
Аґусеньки — власна назва, що позначає традиційний український сорт яблук осіннього терміну дозрівання, відомий також під назвою “Аґус” або “Горіховка”. Плоди середнього розміру, жовтувато-зелені з рум’янцем, мають кислувато-солодкий смак і щільну, хрустку консистенцію.
-
агнія
Агнія — жіноче особове ім’я латинського походження (лат. Agnіa, від грец. Ἁγνή — “чиста”, “непорочна”), що вживається в українській мові.
Агнія — традиційна назва вогнистої саламандри (Salamandra salamandra), земноводної родини саламандрових, в українській зоологічній номенклатурі та народних говірках.