Словник Української Мови
1. Прислівник до прикметника “астматичний”. Характерно для астми або астматика; так, як властиво людині, хворій на астму (задихаючись, з важким, хрипким диханням, кашлем).
2. Переносно: важко, напружено, з відчуттям стиснення або недостачі повітря (про дихання, почуття тощо).
Астматол — лікарський засіб у формі порошку для паління або інгаляцій, що застосовувався для полегшення нападів бронхіальної астми; містить листя дурману, беладонни, нітрат натрію та інші компоненти.
1. Стосовний до лікарського засобу “Астматол”, що застосовується для лікування бронхіальної астми та інших захворювань дихальних шляхів, або виготовлений з нього.
1. Власна назва міста в Ірані, адміністративного центру остану Голестан, розташованого на північному сході країни.
2. Власна назва селища в Україні, що знаходиться в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.
1. Мінерал класу сульфатів, гідратований сульфат кальцію, магнію та натрію, який утворює безбарвні або білі кристали; зустрічається в соляних родовищах.
2. Рідкісна природна сіль (сульфат) з мінеральних джерел поблизу Астрахані, Росія, що раніше використовувалася в медицині як проносний засіб.
1. Який стосується міста Астрахань (Російська Федерація), його жителів або історичної Астраханської області.
2. Який стосується Астраханського козацького війська або його представників.
3. У складі назв порід овець, виведених у регіоні Астрахані: що має густу, кучеряву шерсть високої якості (наприклад, астраханська вівця, астраханська шерсть).
1. У давньогрецькій міфології — божество зоряного неба, син титана Крія та Еврибії, батько вітрів (Зефіра, Борея, Нота, Евра) та зір.
2. У переносному значенні — поетичний символ зоряного неба, нічного небосхилу.
1. (астрономія) Малий астероїд, який рухається навколо Сонця по орбіті, близькій до орбіти Землі, але не є її супутником.
2. (фінанси) У цивільному праві — грошова сума або майнове благо, яку боржник зобов’язаний надати кредитору у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання (зокрема, за договором), окрім відшкодування збитків; договірне пені, штраф.
1. У давньогрецькій міфології — богиня справедливості, одна з ор, дочка Зевса і Феміди, яка за легендою залишила землю в останній бронзовий вік людства, після чого була взята на небо і перетворена на сузір’я Діви.
2. Алегоричне втілення або символ справедливості, золотого віку, чесноти та невинності, що часто використовується в поезії та мистецтві.
3. Рідкісне жіноче ім’я, запозичене з міфології.
1. Стосовний до астроархеології — міждисциплінарної науки, що досліджує археологічні пам’ятки та артефакти давніх культур для вивчення їхніх астрономічних знань, спостережень за небесними тілами та відповідних космологічних уявлень.
2. Пов’язаний із вивченням стародавніх астрономічних об’єктів, споруд (наприклад, мегалітичних комплексів), календарних систем і орієнтацій, що мають археологічне походження.