Алкансульфокислота — органічна сполука, що є похідною алкану (насиченого вуглеводню), в молекулі якого один або кілька атомів водню заміщені на сульфогрупу (-SO₃H). Ці кислоти є сильними органічними кислотами, подібними за силою до мінеральних кислот, та широко використовуються в промисловості як поверхнево-активні речовини, емульгатори, каталізатори та сировина для синтезу.

Алкарсин — власна назва села в Україні, що входить до складу Білозерської селищної громади Херсонського району Херсонської області.

Алкатой — власна назва, що позначає хімічну сполуку, яка є похідним продуктом переробки нафти або вугілля та використовується як промисловий розчинник, паливо або сировина для подальших хімічних перетворень. Термін характерний для технічної та хімічної термінології.

Алкатой — власна назва, що може позначати конкретну торгову марку або бренд технічної рідини (розчинника, палива) на основі вуглеводнів.

Алкатрієн — у давньогрецькій міфології: син Посейдона та Астіді, цар міста Тірінфа, відомий своєю великою силою та жорстокістю; загинув від руки Геракла.

1. Розмовне, зневажливе позначення людини, яка страждає на алкоголізм, постійно вживає спиртні напої та перебуває у стані алкогольного сп’яніння; пияк, горілчаник.

2. Переносно, жартівливо або несхвально про того, хто відчуває надмірну пристрасть до чогось, має незвичайно сильну потяг (наприклад, “алкаш до роботи”, “кавовий алкаш”).

Алкей — власна назва давньогрецького ліричного поета VII–VI ст. до н. е. з острова Лесбос, творчість якого належить до монодичної лірики; від його імені походить назва поетичної строфи «алкеєва строфа».

Алкей — чоловіче ім’я грецького походження, що вживається переважно в історичному чи літературному контексті.

Алкенілборан — органічна сполука, що належить до класу органоборних сполук, у якій до атома бору приєднаний один або кілька алкенільних замісників (ненасичених вуглеводневих радикалів, що містять подвійний зв’язок).

Алкенілборани — важливі реагенти в органічному синтезі, зокрема в реакціях кросингового спарювання (наприклад, Судзукі — Міяури), де використовуються для введення алкенільних груп у молекулу.

Алкенілювання — хімічна реакція, в якій відбувається приєднання алкену (ненасиченого вуглеводню з подвійним зв’язком) до іншої органічної або неорганічної сполуки, що призводить до введення алкенільної групи (наприклад, вінілу -CH=CH₂) до молекули.

Алкенілювання — процес у нафтохімії та органічному синтезі, спрямований на отримання високооктанових компонентів палива або цінних сировинних сполук шляхом алкілування олефінами (алкенами).

Алкенін — власна назва, що позначає українське прізвище.