• бальнеофізіотерапія

    Розділ медицини та курортології, що вивчає та застосовує з лікувальною та профілактичною метою природні фізичні фактори (мінеральні води, лікувальні грязі, клімат тощо) у поєднанні з методами фізіотерапії (електричним струмом, магнітним полем, світлом, ультразвуком та ін.).

    Комплекс лікувальних процедур, що поєднує використання природних лікувальних факторів (бальнеологічних) з методами апаратної фізіотерапії, як складова частина курортного лікування або реабілітації.

  • бальнеотехніка

    1. Сукупність технічних засобів, пристроїв та інженерних споруд, призначених для видобування, підготовки, транспортування та подачі до місць використання природних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших курортних ресурсів на бальнеологічних курортах.

    2. Розділ курортології, що вивчає та розробляє технічні методи та обладнання для раціонального використання природних лікувальних факторів у бальнеотерапії.

  • бальнеотехнік

    Фахівець з бальнеотехніки, який займається технічним облаштуванням, експлуатацією та обслуговуванням обладнання бальнеологічних закладів (курортів, водолікарень, санаторіїв).

  • бальнеотерапія

    1. Метод лікування та профілактики захворювань за допомогою природних мінеральних вод (ванн, пиття, інгаляцій тощо), що є розділом курортології.

    2. Застосування штучно приготованих аналогів мінеральних вод (газованих, сольових, радонових тощо) з лікувальною метою.

  • бальнеопроцедура

    Лікувальна процедура, що здійснюється з використанням природних мінеральних вод (ванни, душі, промивання, інгаляції тощо) або лікувальних грязей з метою профілактики та терапії різних захворювань.

  • бальнеолікування

    1. Метод лікування та профілактики захворювань, що ґрунтується на використанні природних мінеральних вод (для пиття, ванн, інгаляцій тощо) та лікувальних грязей.

    2. Галузь курортології та медицини, що вивчає властивості та механізми дії природних лікувальних факторів (мінеральних вод, грязей, клімату) та розробляє методи їх застосування.

  • бальнеолікарня

    1. Спеціалізований медичний заклад для лікування та профілактики захворювань з використанням природних лікувальних факторів, переважно мінеральних вод (ванни, пиття, інгаляції) та лікувальних грязей, що зазвичай розташований на курорті або в місцевості з відповідними природними джерелами.

  • бальнеологія

    Розділ медицини, що вивчає лікувальні властивості мінеральних вод, їх походження, фізико-хімічний склад, вплив на організм людини та методи їх застосування з профілактичною та лікувальною метою.

    Сам метод лікування природними мінеральними водами, грязями та іншими курортними факторами.

  • бальнеолог

    Фахівець з бальнеології — лікар або науковець, що вивчає лікувальні властивості мінеральних вод, лікувальних грязей та інших природних факторів і застосовує їх для профілактики та лікування захворювань.

  • бальнеогрязелікування

    1. Метод лікування та профілактики захворювань, що ґрунтується на комплексному застосуванні природних лікувальних факторів — мінеральних вод (бальнеологія) і лікувальних грязей (пелоїдів), зазвичай на курортах або в спеціалізованих медичних установах.