Алкілдисульфід — органічна сполука, у молекулі якої два вуглеводневі залишки (алкіли) з’єднані між собою двома атомами сірки, тобто має загальну структурну формулу R–S–S–R, де R — алкільний радикал; представник класу органічних дисульфідів.

Алкілдихлорарсин — органічна сполука, похідна арсину, в якій один атом водню заміщений на вуглеводневий радикал (алкіл), а два інших — на атоми хлору; загальна формула RAsCl₂, де R — алкільна група; є отруйною речовиною подразнювально-шкідливої дії, що може використовуватися як прекурсор для синтезу інших хімічних сполук.

Алкіліденфосфоран — органічна сполука, що є похідним фосфорану, в якій один з замісників при центральному атомі фосфору є алкіліденовою групою (=CR₂), що надає їй властивостей інульфосфорану; важливий реагент у фосфорорганічному синтезі, зокрема для отримання олефінів у реакції Віттіга.

Алкілйодид — органічна сполука, похідна йодоводню, в якій атом водню замінено на вуглеводневий радикал (алкіл); представник галогеновуглеводнів, де атом галогену — йод.

1. (мед.) Спеціалізовані препарати, що містять стандартизовані дози алергенів; використовуються для діагностики (шкірні алергопроби) та лікування (алерген-специфічна імунотерапія) алергічних захворювань шляхом вироблення толерантності організму.

2. (біол., мед.) Загальна назва речовин, які спричиняють алергічні реакції (алергени), особливо у контексті їхнього клінічного застосування.

Процес набуття організмом підвищеної чутливості (алергії) до певної речовини-алергену, що призводить до розвитку алергічних реакцій при повторному контакті з нею.

У ширшому сенсі — сукупність заходів або процесів, що сприяють виникненню та поширенню алергічних захворювань у популяції.

1. Людина, яка страждає на алергію, тобто має підвищену чутливість організму до певних речовин (алергенів).

2. (У розмовному вживанні) Той, хто надто вразливий, чутливий до чого-небудь, хто неприязно або гостро реагує на певні явища, події, висловлювання тощо.