1. Медична діагностична процедура, при якій здійснюється взяття невеликого фрагмента живих тканин організму (біоптату) для подальшого мікроскопічного або біохімічного дослідження з метою встановлення точного діагнозу, зокрема при підозрі на пухлинні захворювання.

Наукова дисципліна на стику біології та психології, що вивчає біологічні основи психічних процесів, поведінки та психічних станів людини й тварин, зокрема вплив нервової, ендокринної, генетичної систем на психічну діяльність.

Напрям у психології, який у своїх дослідженнях та поясненнях психічних явищ виходить з першочергової ролі біологічних факторів, таких як спадковість, фізіологічні механізми, інстинкти.

1. Біологічний процес — будь-яка сукупність фізичних та хімічних змін, що відбуваються в живому організмі, його тканинах чи клітинах і пов’язані з обміном речовин, ростом, розмноженням, подразненням тощо.

2. Технологічний процес у промисловості, заснований на використанні живих організмів (бактерій, дріжджів, клітинних культур тощо), їхніх систем або ферментів для отримання цільових продуктів (наприклад, біопалива, антибіотиків, ферментів).

Біопротез — штучний орган або тканина, виготовлені з біологічних матеріалів (наприклад, спеціально оброблених тканин тварин або людини), призначені для імплантації з метою заміни ушкоджених або втрачених частин тіла (клапани серця, судини, суглоби тощо).

Біопротез — у технічній біології та біомедичній інженерії: функціональна конструкція, що поєднує біологічні елементи (клітини, тканини) з синтетичними компонентами для відтворення або підтримки життєвих функцій.

1. Біологічна продуктивність екосистеми, угруповання або виду, що визначається кількістю біомаси, створеної за певну одиницю часу на одиниці площі або об’єму.

2. Здатність біологічних систем (ґрунтів, водойм, угруповань) до продукування органічної речовини.

1. В медицині та біології — зразок біологічного матеріалу (крові, сечі, тканин тощо), взятий для лабораторного дослідження з метою отримання інформації про стан організму, наявність захворювання або для проведення аналізу.

2. У космонавтиці та екстремальній медицині — комплексний медико-біологічний експеримент або випробування, спрямоване на вивчення впливу певних факторів (наприклад, невагомості, ізоляції, фізичних навантажень) на живий організм, часто з використанням тварин або інших біологічних об’єктів.

3. У біотехнології та сільському господарстві — метод оцінки якості ґрунту, компосту, води або іншого середовища за допомогою живих організмів (наприклад, рослин, мікроорганізмів, безхребетних), реакція яких свідчить про наявність шкідливих речовин або придатність середовища для життя.

Біопрепарати — лікарські засоби, отримані з живих організмів (бактерій, вірусів, клітин тварин або людини) або за допомогою біотехнологічних процесів, що використовуються для діагностики, профілактики та лікування захворювань (наприклад, вакцини, моноклональні антитіла, гормони, ферменти).

Біопрепарати — препарати мікробного, рослинного або тваринного походження, що застосовуються в сільському господарстві для захисту рослин від шкідників і хвороб, підвищення родючості ґрунту або регуляції росту (наприклад, біопестициди, біодобрива, інокулянти).

Біопрепарати — препарати на основі живих мікроорганізмів або їхніх метаболітів, призначені для біологічної очистки стічних вод, утилізації відходів або ліквідації забруднень нафтопродуктами та іншими шкідливими речовинами.

Біопрепарат — лікарський засіб, діюча речовина якого вироблена або виділена з біологічного джерела (мікроорганізмів, клітин тварин або рослин, біологічних рідин) і для характеристики якого необхідні комплексні біологічні методи аналізу.

Біопрепарат — препарат біологічного походження (вакцини, сироватки, анатоксини, фаги, пробиотики, ферментні та гормональні препарати тощо), що застосовується для профілактики, лікування або діагностики захворювань людини, тварин або рослин.

Біопрепарат — мікробний, вірусний або інший біологічний препарат, призначений для боротьби зі шкідниками, хворобами культурних рослин або для підвищення родючості ґрунту (наприклад, бактеріальні інсектициди, фунгіциди, біодеструктори, препарати на основі ентомопатогенних грибів).

1. Пошкодження матеріалів, конструкцій, виробів або довкілля, спричинене живими організмами (наприклад, бактеріями, грибами, комахами, гризунами, водоростями).

2. Процес руйнування або деградації матеріалів (деревини, паперу, текстилю, нафтопродуктів тощо) внаслідок діяльності живих організмів.

1. Електричний потенціал, що виникає в живих тканинах, органах або організмі в результаті біофізичних та біохімічних процесів; використовується як показник функціонального стану (наприклад, електрокардіограма, електроенцефалограма).

2. Сукупність генетично обумовлених можливостей та резервів живого організму, популяції або виду, що реалізуються в певних умовах середовища.