Словник Української Мови
Буква
1. Біологічна продуктивність екосистеми, угруповання або виду, що визначається кількістю біомаси, створеної за певну одиницю часу на одиниці площі або об’єму.
2. Здатність біологічних систем (ґрунтів, водойм, угруповань) до продукування органічної речовини.
Приклад 1:
Нами удосконалено існуючу методику: розширено перелік оціночних показників такими, як вміст гумусу, ступінь забруднення ґрунту важкими металами, мікробіологічна активність ґрунту, а також на підставі цих показників пропонується визначати дві важливі екосистемні послуги, які є функцією їх еколого -агромеліоративного стану – підтримувальну (середоутворювальну – як середовище існування рослин і мікроорганізмів) та постачальну (продукційну – біопродуктивність). Рі вень надання послуг запропоновано оцінювати за градаціями – високий, середній та низький.
— Тютюнник Григорій, “Вир”