1. Набувати багрового (темно-червоного, густо-червоного) кольору; ставати багряним.
2. Виднітися, висвітлюватися багровим кольором (про щось, що світиться або освітлене).
Словник Української Мови
1. Набувати багрового (темно-червоного, густо-червоного) кольору; ставати багряним.
2. Виднітися, висвітлюватися багровим кольором (про щось, що світиться або освітлене).
1. Набувати багрового кольору; ставати червоним із синюватим відтінком, насичено-темно-червоним.
2. Покриватися рум’янцем від сильних почуттів (гніву, сорому, збудження).
1. Прислівник до слова “багровий”, що означає: маючи колір багряного відтінку, насичено-червоний, глибоко-червоний, схожий на колір багряниці.
2. (Переносно) Дуже сильно, до почервоніння (про емоції, фізіологічні стани).
1. Темно-червоний з синюватим або фіолетовим відтінком, насичений, глибокий за кольором (про колір, барву).
2. Який має такий колір, пофарбований у такий колір (про предмети, поверхні, речовини).
3. Який набув такого кольору від припливу крові, сильного почервоніння (про частини тіла, обличчя).
1. Забруднюватися, пачкатися кров’ю або чимось схожим на кров за кольором (червоним, багряним).
2. Ставати червоним, багряним, набувати яскраво-червоного відтінку (про щось).
3. Перен. Вбивати, проливати кров, зазнавати кровопролиття.
1. Забруднювати, пачкати чимось рідким або липким, особливо кров’ю; обливати, заливати кров’ю.
2. Перен. Забарвлювати у яскраво-червоний, багряний колір (про світло сонця, зорі тощо).
3. Рідко вживане: фарбувати, надавати чомусь червоного відтінку за допомогою барвника.
1. Який має властивості багрянцю; насичено-червоний, пурпуровий, схожий на колір багряної фарби.
2. Який вкритий багрянцем, червоними плямами (про небо, обличчя тощо).
3. Який має колір, властивий стиглим ягодам, плодам (наприклад, вишням, бурякам).
1. Яскраво-червоний, пурпуровий, багряний (про колір, відтінок).
2. Заст. Багровий, кривавий.
3. У поєднанні “Багрий Яр” — історична місцевість у Києві, пов’язана з трагічними подіями.
1. Який має багряний колір; багряний, багровий.
2. Який набув багряного кольору від крові; закривавлений.
3. Який має колір, схожий на багряний; червоний, пурпуровий (про рослини, плоди тощо).
1. Багрець — застаріла назва для пурпуру, дорогоцінного фіолетово-червоного барвника античності, що вироблявся з молюсків родини Muricidae; також сам цей колір або тканина, пофарбована ним.
2. Багрець — поетичне позначення яскраво-червоного, багряного кольору, наприклад, кольору крові, осіннього листя або захід сонця.
3. Багрець — рідкісна назва для певних видів рослин, зокрема, для гірчака зміїного (Persicaria bistorta), який має щільні рожеві суцвіття.