• багровітися

    1. Набувати багрового (темно-червоного, густо-червоного) кольору; ставати багряним.

    2. Виднітися, висвітлюватися багровим кольором (про щось, що світиться або освітлене).

  • багровіти

    1. Набувати багрового кольору; ставати червоним із синюватим відтінком, насичено-темно-червоним.

    2. Покриватися рум’янцем від сильних почуттів (гніву, сорому, збудження).

  • багрово

    1. Прислівник до слова “багровий”, що означає: маючи колір багряного відтінку, насичено-червоний, глибоко-червоний, схожий на колір багряниці.

    2. (Переносно) Дуже сильно, до почервоніння (про емоції, фізіологічні стани).

  • багровий

    1. Темно-червоний з синюватим або фіолетовим відтінком, насичений, глибокий за кольором (про колір, барву).

    2. Який має такий колір, пофарбований у такий колір (про предмети, поверхні, речовини).

    3. Який набув такого кольору від припливу крові, сильного почервоніння (про частини тіла, обличчя).

  • багритися

    1. Забруднюватися, пачкатися кров’ю або чимось схожим на кров за кольором (червоним, багряним).

    2. Ставати червоним, багряним, набувати яскраво-червоного відтінку (про щось).

    3. Перен. Вбивати, проливати кров, зазнавати кровопролиття.

  • багрити

    1. Забруднювати, пачкати чимось рідким або липким, особливо кров’ю; обливати, заливати кров’ю.

    2. Перен. Забарвлювати у яскраво-червоний, багряний колір (про світло сонця, зорі тощо).

    3. Рідко вживане: фарбувати, надавати чомусь червоного відтінку за допомогою барвника.

  • багристий

    1. Який має властивості багрянцю; насичено-червоний, пурпуровий, схожий на колір багряної фарби.

    2. Який вкритий багрянцем, червоними плямами (про небо, обличчя тощо).

    3. Який має колір, властивий стиглим ягодам, плодам (наприклад, вишням, бурякам).

  • багрий

    1. Яскраво-червоний, пурпуровий, багряний (про колір, відтінок).

    2. Заст. Багровий, кривавий.

    3. У поєднанні “Багрий Яр” — історична місцевість у Києві, пов’язана з трагічними подіями.

  • багривий

    1. Який має багряний колір; багряний, багровий.

    2. Який набув багряного кольору від крові; закривавлений.

    3. Який має колір, схожий на багряний; червоний, пурпуровий (про рослини, плоди тощо).

  • багрець

    1. Багрець — застаріла назва для пурпуру, дорогоцінного фіолетово-червоного барвника античності, що вироблявся з молюсків родини Muricidae; також сам цей колір або тканина, пофарбована ним.

    2. Багрець — поетичне позначення яскраво-червоного, багряного кольору, наприклад, кольору крові, осіннього листя або захід сонця.

    3. Багрець — рідкісна назва для певних видів рослин, зокрема, для гірчака зміїного (Persicaria bistorta), який має щільні рожеві суцвіття.