• аспарагіназа

    Аспарагіназа — фермент класу гідролаз, який каталізує розщеплення амінокислоти аспарагіну на аспарагінову кислоту та аміак; застосовується як протипухлинний лікарський засіб при гострому лімфобластному лейкозі.

  • аспарагінат

    1. Органічна сполука, сіль аспарагінової кислоти, що утворюється при заміні атома водню в її карбоксильній групі на атом металу (наприклад, калію, магнію); застосовується в медицині як біологічно активна речовина.

    2. Назва лікарських препаратів, що містять таку сполуку (наприклад, аспарагінат калію та магнію), призначених для корекції порушень обміну речовин.

  • аспарагінсинтетаза

    Аспарагінсинтетаза — фермент класу лігаз, який каталізує біосинтез амінокислоти аспарагіну з аспарагінової кислоти та аміаку за рахунок енергії АТФ.

  • аспаргін

    Аспаргін — одна з двадцяти стандартних протеїногенних амінокислот, амід аспарагінової кислоти, що входить до складу білків усіх живих організмів; замінна амінокислота, яка синтезується в тілі людини.

    Аспаргін — органічна сполука (C₄H₈N₂O₃), кристалічна речовина, що використовується в біохімічних дослідженнях, харчовій промисловості (харчова добавка) та медицині.

  • аспаргіновий

    1. Хімічний термін: що стосується аспаргіну (аспарагіну) — амінокислоти, однієї з основних складових білків.

    2. Біохімічний та медичний термін: що стосується похідних аспаргіну, зокрема ферменту аспаргінази або лікарських засобів на його основі (наприклад, “аспаргінова кислота”).

  • аспартатамінотрансфераза

    Аспартатамінотрансфераза (АСТ) — фермент класу трансфераз, який каталізує перенос аміногрупи між аспарагіновою та кетоглутаровою кислотами, беручи активну участь у азотистому обміні; міститься переважно в мітохондріях клітин серцевого м’яза, печінки, нирок, скелетної мускулатури та нервової тканини.

    Аспартатамінотрансфераза (АСТ) — біохімічний показник (маркер), активність якого у крові використовується в клінічній діагностиці для оцінки стану та виявлення ушкоджень печінки (наприклад, при гепатитах) та серцевого м’яза (наприклад, при інфаркті міокарда).

  • аспектний

    1. Стосований до аспекту (у значенні: точка зору, спосіб розгляду, окрема сторона явища, питання тощо); що характеризує, розглядає щось з певного боку або в певному відношенні.

    2. У лінгвістиці: що стосується аспекту (виду) дієслова або аспектуальності; видовий.

  • аспектологія

    1. Розділ мовознавства, що вивчає аспекти (види) дієслів, їх семантику, формальні показники та функціонування в мові.

    2. У ширшому значенні — наукова дисципліна, що досліджує категорію виду (аспекту) в різних мовах світу, його взаємодію з іншими граматичними та лексичними категоріями.

  • аспергил

    Аспергил (Aspergillus) — рід мікроскопічних грибів-аскоміцетів, що утворюють характерні пухнасті колонії різних кольорів (чорного, зеленого, жовтого тощо) та розмножуються за допомогою спор (конідій), що утворюються на спеціальних структурах, схожих на лейку або поливальну банку (звідси назва, від лат. aspergillum — кропильниця). Поширені повсюдно в ґрунті, на органічних речовинах, продуктах харчування; деякі види використовуються в промисловості для отримання ферментів та органічних кислот, інші можуть викликати захворювання (аспергільоз) у людей та тварин або псувати продукти, утворюючи небезпечні токсини (афлатоксини).

  • аспергилін

    Аспергилін — токсичний алкалоїд, що продукується деякими видами грибів роду Aspergillus (наприклад, Aspergillus oryzae), який може викликати отруєння.

    Аспергилін — антибіотик, отриманий з культури грибів роду Aspergillus, що має властивості пригнічувати розвиток певних бактерій.