1. Стосовний до ґумотехніки — технології виробництва гуми та виробів з неї.
2. Призначений для роботи з гумою або пов’язаний з її технічною переробкою.
Словник Української Мови
1. Стосовний до ґумотехніки — технології виробництва гуми та виробів з неї.
2. Призначений для роботи з гумою або пов’язаний з її технічною переробкою.
1. (історичне) Керівник, начальник гуральні (винокурного заводу), майстер з викурювання горілки.
2. (історичне, рідше) Власник гуральні, винокурного заводу.
1. Власник або найманий керівник гуральні (винокурного заводу).
2. Робітник, який працює на винокурному виробництві (гуральні).
3. (Переносно) Той, хто вживає багато горілки, пияк.
Ґуральництво — виробництво горілки та інших спиртних напоїв шляхом перегонки (дистиляції) спирту з бродних рідин; спиртоваріння.
Ґуральництво — галузь промисловості, що займається таким виробництвом; спиртоварна промисловість.
Ґуральництво — історична назва для підприємства, де виробляли горілку (гуральні, броварні).
1. Підприємство, де виробляють спирт і горілчані вироби шляхом перегонки бродних рідких продуктів (здебільшого з зерна, картоплі, буряків); спиртозавод, винокурний завод.
2. Застаріла назва для самогонного апарату або приміщення, де здійснювалося нелегальне винокуріння.
3. (У власній назві) Частина географічних назв (наприклад, селищ, урочищ), що походять від історичного місця розташування такого підприємства.
Ґурґула — власна назва однієї з найбільших річок в історичній області Бессарабія (територія сучасної Молдови та України), лівої притоки Дністра, відомої також під назвою «Ріка» або «Реут».
Ґурґула — власна назва села в Одеській області України, розташованого на березі однойменної річки.
Який стосується ґумотканини — матеріалу, що складається з текстильної основи (тканини, корду), обробленої гумою або покритою гумою для надання водонепроникності, міцності та інших специфічних властивостей.
1. Дія за значенням дієслова “ґумувати”; процес обробки ґрунту ґумом (спеціальним сільськогосподарським знаряддям для розпушування землі та знищення бур’янів).
2. Розпушування верхнього шару ґрунту, міжрядне обробіття посівів за допомогою ґума.
1. Покривати поверхню чого-небудь шаром гуми, каучуку для надання водонепроникності, пружності або інших технічних властивостей.
2. (у гірничій справі) Зміцнювати стіни виробки (шахти, тунелю) шляхом нагнітання рідкого бетону або спеціальних розчинів у породу для запобігання обваленню та прориву води.
Ґумуватися — (діал.) збиратися, накопичуватися, скупчуватися (переважно про хмари, туман).