1. Стосовний до ґлею, властивий йому; що містить у собі ґлей.
2. Утворений з ґлею; що складається з ґлею.
-
ґлітно
1. У спорті (зокрема в американському футболі) — про спосіб утримання м’яча: двома руками, притискуючи до тулуба, зігнутими в ліктях руками та зап’ястками, що забезпечує максимальну безпеку від вибивання.
2. У ширшому вжитку — дуже міцно, надійно, щільно (схопити, тримати).
-
ґліциній
Ґліциній — рід декоративних дерев’янистих ліан родини бобових, що мають складні перисті листки та довгі китисті суцвіття з ароматних, зазвичай блакитних, фіолетових або білих квіток; вісте́рія.
Ґліциній — народна назва мінералу глауконіту, водного алюмосилікату заліза та калію зелено-оливкового кольору.
-
ґлота
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає Тернопільською та Хмельницькою областями.
2. Заст. або діал. Глибоке місце в річці, водоворот, вир; глибокий яр з водою.
-
ґляганий
1. (діал.) Про людину або тварину: дуже втомлений, знесилений, змучений до крайності.
2. (перен., діал.) Про предмет: пошарпаний, зношений, дуже старий, що знаходиться в поганому стані.
-
ґляганка
Ґляганка — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
Ґляганка — власна назва річки в Україні, лівої притоки Лімниці, що протікає в межах Калуського району Івано-Франківської області.
-
ґлягати
1. (діал.) Пилити, різати дерево, металеву заготовку тощо, видаючи характерний звук.
2. (перен., діал.) Говорити щось нудно, одноманітно або довго та настирливо; базікати.
-
ґлягатися
Ґлягатися — діал. (перев. на Західній Україні) пильно, уважно дивитися на щось або на когось, вдивлятися, витріщати очі.
Ґлягатися — діал. (перев. на Західній Україні) розглядати себе у дзеркалі або на поверхні води; любуватися своїм відображенням.
-
ґмах
1. (діал.) Верхня частина будівлі, дах, покрівля; горище, мансарда.
2. (перен., діал.) Щось високе, піднесене місце; верхівка, вершина.
3. (у спеціальній термінології) Назва гори в Українських Карпатах (часто зустрічається у складі топонімів, наприклад, Піп Іван, Синяк).
-
ґльоґати
1. (у діалектах) швидко й недбало говорити, балакати, часто з пришвидшеним темпом мовлення.
2. (у діалектах) видавати невиразні, булькаючі звуки (наприклад, про воду, що виливається з пляшки).