• ебуліометрія

    Ебуліометрія — фізико-хімічний метод аналізу, заснований на вимірюванні підвищення температури кипіння розчину порівняно з температурою кипіння чистого розчинника.

    Ебуліометрія — розділ фізичної хімії, що вивчає методи та закономірності, пов’язані з визначенням температури кипіння розчинів, зокрема для встановлення молекулярної маси розчиненої речовини.

  • ґерґотати

    1. Видавати різкі, негармонійні звуки, схожі на крики гусей або журавлів; гучно й невиразно говорити, кричати.

    2. Перен. Балакати багато, швидко і без змісту; теревенити.

  • габцювати

    1. (діал.) Робити щось недбало, неохайно, кепсько; псувати, нищити.

    2. (діал.) Безладно пересуватися, метушитися; галасувати, кричати.

    3. (діал., рідк.) Брати, привласнювати чужі речі; красти.

  • ебуліометр

    Ебуліометр — фізичний прилад для вимірювання температури кипіння рідин, що зазвичай використовується для визначення концентрації розчинених речовин (наприклад, солей) або молекулярної маси розчинених сполук за підвищенням температури кипіння розчину порівняно з чистим розчинником.

    Ебуліометр — хімічний аналітичний прилад, призначений для ебуліометрії — методу дослідження, заснованого на вимірі підвищення температури кипіння розчину.

  • габун

    1. Габун — рід змій родини гадюкових, поширений у Південній Азії та Африці, що включає отруйні види, зокрема рогатих гадюк.

    2. Габун — поширена назва однієї з найотруйніших змій Африки, габонської гадюки або кассави (Bitis gabonica), для якої характерна масивна товста тулубова частина, трикутна голова та яскраво забарвлена, строката шкіра з геометричним малюнком.

  • ебонітовий

    1. Властивий ебоніту, що стосується ебоніту; виготовлений з ебоніту.

    2. Який має колір, схожий на колір ебоніту; глибоко-чорний, блискучий.

  • габук

    1. (діал.) Те саме, що габ — великий глиняний посуд для зберігання рідин, особливо вина, горілки, олії; має кулясту або яйцеподібну форму, звужену горловину та зазвичай дві ручки.

    2. (діал., перен.) Людина повна, товста, грузка.

  • ґетит

    1. Мінерал класу сульфатів, гідратований сульфат заліза жовтого або бурого кольору, що утворюється в зоні окиснення залізних руд; природний мінералогічний термін.

    2. Застаріла назва мінералу ярозит (також сульфат заліза та калію).

  • ебоніт

    Ебоніт — тверда, ламка гумотехнічна маса чорного кольору, отримана шляхом вулканізації каучуку великою кількістю сірки; застосовується для виготовлення виробів, що потребують високої електричної ізоляції, хімічної стійкості та зносостійкості.

  • габрієльсоніт

    Габрієльсоніт — рідкісний мінерал, водний арсенат свинцю та цинку, який належить до класу арсенатів; названий на честь шведського мінералога Ове Габрієльсона (Ove Gabrielsson).