Значення
- (Лінгвістика) –
(діал.) Робити щось недбало, неохайно, кепсько; псувати, нищити.
- (Лінгвістика) –
(діал.) Безладно пересуватися, метушитися; галасувати, кричати.
- (Юриспруденція) –
(діал., рідк.) Брати, привласнювати чужі речі; красти.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. габцювати, р. габцюватів, д. габцюватам, з. габцювати, о. габцюватами, м. габцюватах, к. габцювати