Словник Української Мови
Прилад або система для визначення кількісного та/або якісного складу газових сумішей.
Технічний засіб, що використовується для автоматичного безперервного контролю вмісту певних компонентів (наприклад, кисню, оксиду вуглецю, метану) у повітрі робочої зони, промислових викидах або технологічних газах.
1. Технічний термін для позначення порожнини, з якої повітря або інші гази видалені до стану, близького до вакууму; герметично закрита порожнина з рідкісним газом або повітрям низького тиску.
2. У переносному значенні — стан ізоляції, відчуття порожнечі або відсутності чогось важливого (наприклад, комунікацій, ідей, подій).
Вакуум-перфорація — технологічний процес у поліграфії, який полягає у механічному пробиванні (перфоруванні) отворів у папері або картоні за допомогою спеціального обладнання, що створює вакуум для фіксації та точної подачі матеріалу.
Вакуум-перфорація — спосіб нанесення перфорації (лінії дрібних отворів, що полегшують відривання) на самоклейних етикетках, квитках, бланках тощо, де вакуумна система забезпечує високу точність і швидкість обробки без зміщення матеріалу.
1. У вальдорфській педагогіці — мистецтво художнього руху, що поєднує мову, музику та жест у цілісному виразі, розроблене Рудольфом Штайнером як частина антропософської системи.
2. У медицині — нормальний, ритмічний та злагоджений пульс; правильна серцева діяльність.
3. У мистецтві та естетиці — гармонійність, благозвучність, приємна пропорційність форм або рухів.
Вакуум-опалубка — спеціалізована конструкція для бетонування, що складається з герметичної форми (опалубки) та системи, яка створює всередині неї частковий вакуум; застосовується для швидкого видалення зайвої води та повітря з бетонної суміші, що прискорює тверднення, підвищує міцність і щільність бетонного виробу.
1. Метод або процес визначення кількісного та якісного складу газових сумішей за допомогою спеціальних приладів (газоаналізаторів) або хімічних методів.
2. Результат такого дослідження, що виражається у відсотковому вмісті окремих компонентів у газі.
Вакуум-опалення — технологічний процес термічної обробки (опалення) руд, концентратів або інших матеріалів у середовищі зниженого тиску (вакуумі), що застосовується для видалення летких домішок, відновлення металів або розкладу сполук.
Вакуум-опалення — промислова установка або агрегат, призначений для проведення процесу опалення матеріалів у вакуумі.
1. (геол.) Пов’язаний з евритом, що складається з евриту — дрібнозернистої гірської породи, переважно вапняку або доломіту.
2. (палеонт.) Характерний для евритів — викопних морських тварин ряду Euryptherida, споріднених з сучасними мечохвостами.
1. Технічний пристрій для відкачування газів із замкнутого об’єму з метою створення, підтримання або контролю розрідження (вакууму).
2. Ручний або механічний насос, призначений для видалення повітря та створення вакууму в спеціальних ємностях (наприклад, у вакуумних пакетах для зберігання продуктів).
1. (техн.) Який стосується процесу адсорбції газів або призначений для неї; властивий газовій адсорбції.
2. (про обладнання, матеріал) Такий, що застосовується для поглинання та утримання молекул газу на своїй поверхні.