Словник Української Мови
1. Власна назва річки в Індії, лівої притоки Гангу, що протікає через штати Мадх’я-Прадеш, Уттар-Прадеш та Біхар.
2. В історії та культурі Індії — епітет, почесна назва, що застосовується до річки Ганг та інших священних річок, що може означати “та, що дарує благодіяння” або “дарувальниця води”.
Егоцентризм — психологічна характеристика особистості, яка полягає в перебільшеній концентрації на власних інтересах, переживаннях та поглядах, у нездатності або небажанні враховувати думки, почуття та потреби інших людей.
Егоцентризм — у філософії та етиці: світоглядна позиція, що ставить власне “Я” в центр усіх оцінок та інтересів, розглядаючи навколишню дійсність виключно через призму особистої вигоди.
Егоцентризм — у психології розвитку (за Ж. Піаже): природна особливість дитячого мислення на певній стадії розвитку, коли дитина не може уявити точку зору, відмінну від власної, та сприймає свій погляд як єдино можливий.
1. Умисне нищення або пошкодження культурних цінностей, пам’яток, громадського майна, що розглядається як прояв некультурності, варварства.
2. (Переносно) Грубе, безглузде ставлення до чого-небудь, що супроводжується руйнуванням, спотворенням; варварство.
1. Представник або прихильник егофутуризму — одного з авангардних течій у російській поезії початку XX століття, що виникло як відгалуження футуризму та проголошувало культ особистості, прагнення до технічного прогресу і експерименти з формою твору.
2. У переносному значенні — людина, чиї погляди, творчість або поведінка характеризуються крайнім індивідуалізмом, егоцентризмом та орієнтацією на майбутнє з відривом від традицій.
1. Назва давньогерманського племені, яке наприкінці античності брало участь у Великому переселенні народів, відоме розоренням Рима у 455 році.
2. (переносне значення) Люди, які навмисно руйнують або псують культурні, історичні цінності або майно, що становить громадський інтерес; варвари, нишпори.
1. Спеціально обладнане приміщення для страти людей отруйним газом, що використовувалося нацистською Німеччиною під час Другої світової війни в концентраційних таборах.
2. Технічна споруда або герметична камера для дезінфекції, дезінсекції чи дератизації одягу, взуття, сировини та інших матеріалів шляхом обробки отруйними газами.
1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Західній Україні.
2. У місцевій топоніміці — неофіційна назва невеликих населених пунктів, урочищ або місцевостей, пов’язаних із носіями цього прізвища або з вирощуванням картоплі (ґрулів).
1. Представник давньогерманського племені вандалів, що вдерлися до Римської імперії в епоху Великого переселення народів і відомі розграбуванням Рима у 455 році.
2. Людина, яка навмисно, грубо та безглуздо руйнує або псує майно, пам’ятки культури, мистецтва, громадські об’єкти тощо; варвар, нишпор.
1. Ванберець — власна назва села в Україні, розташованого в Мукачівському районі Закарпатської області.
2. Ванберець — власна назва гірської річки в Україні, лівої притоки Латориці, що протікає на Закарпатті.
Егофутуризм — авангардна літературно-мистецька течія в російській поезії 1910-х років, одна з гілок футуризму, заснована Ігорем-Севярянином, що проголошувала культ особистості (его), прагнення до нових тем, образів і форм, зокрема використання неологізмів, іронії та епатажу, але була менш радикальною, ніж кубофутуризм.