1. Те, що перевозиться або може бути перевезене транспортом (товари, багаж, матеріали тощо).
2. Фізичне тіло, предмет, що створює навантаження на конструкцію або опору.
3. Перен. Важкий обов’язок, турбота, психологічне навантаження.
-
егоїстично
1. Прислівник до слова “егоїстичний”; так, як властиво егоїсту, виявляючи егоїзм; із зайвою турботою про власну вигоду, із егоїзмом.
2. (У психології) Так, що виражає або засновано на егоцентризмі, сприйнятті дійсності виключно з власної точки зору.
-
газолін
Газолін — легкий бензиновий дистилят, прозора рідка суміш вуглеводнів, що застосовувався як паливо для двигунів внутрішнього згоряння та як розчинник.
Газолін — застаріла торгова назва низькооктанового бензину, який використовувався на початку XX століття.
-
вантага
1. Те саме, що вантаж — предмети, речі, що їх перевозять або переносять.
2. Вага, тягар, тяжкість; те, що тяжить, гнітить (також у переносному значенні).
3. (у техніці) Сила, що діє на конструкцію, деталь, опору; навантаження.
4. (переносно) Обов’язок, турбота, тягар, який лягає на когось.
-
ванта
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дніпра, що протікає територією Черкаської області.
2. Назва села в Україні, розташованого в Черкаській області на берегах однойменної річки.
-
егоїстичний
1. Який властивий егоїстові, свідчить про егоїзм; самолюбний, егоцентричний.
2. Побудований на егоїзмі, просякнутий егоїзмом; такий, що виражає ставлення до всього з точки зору власної вигоди.
-
газолікування
Газолікування — власна назва медичного центру або клініки, що спеціалізується на лікуванні та оздоровленні з використанням природних газів (наприклад, сірководню) або газових сумішей, часто на курортах з відповідними мінеральними джерелами.
-
вант-трос
Трос, який використовується для кріплення щогли судна з боків та ззаду, утримуючи її у вертикальному положенні; частина вантового такелажу.
-
вант-путенс
1. (в суднобудуванні) горизонтальна металева смуга або брус, закріплений на борту судна, до якого кріпляться нижні кінці вант (тросів, що утримують щоглу з боків).
2. (в архітектурі) декоративний елемент у вигляді короткої горизонтальної смуги або кронштейна, що з’єднує основу колони з підлогою алебо виконує подібну конструктивну чи оздоблювальну функцію.
-
егоїст
1. Людина, яка ставить власні інтереси, бажання та вигоду вище за інтереси інших людей, виявляє крайню самозакоханість і байдужість до оточуючих.
2. У філософії: прибічник егоїзму — етичного принципу або погляду, згідно з яким особиста користь є вищим благом і основою моральної поведінки.