1. Який властивий егоїстові, свідчить про егоїзм; самолюбний, егоцентричний.
2. Побудований на егоїзмі, просякнутий егоїзмом; такий, що виражає ставлення до всього з точки зору власної вигоди.
Словник Української Мови
Буква
1. Який властивий егоїстові, свідчить про егоїзм; самолюбний, егоцентричний.
2. Побудований на егоїзмі, просякнутий егоїзмом; такий, що виражає ставлення до всього з точки зору власної вигоди.
Приклад 1:
Знаю тільки, що моя натура тягне мене до науки і в мене єсть охота працювати науково — через те я вчений… Я не заплющую очей на те, що це інстинкт егоїстичний. — Та й коло поезії заходитеся, бачу, чималенько, — докинув Костянтин.
— Тютюнник Григорій, “Вир”